Податкова (жовтень 2021 р.)

ГУ ДПС у Харківській області інформує:

 


Податкова знижка: які документи слід надати щоб
скористатися правом на її отримання при будівництві/придбанні житла?


Головне управління ДПС у Харківській області інформує наступне.
Щоб скористатися правом на отримання податкової знижки, платник податку – резидент подає до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Крім податкової декларації про майновий стан і доходи платник податку має подати додаткові документи пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, зокрема:
– договір про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла, укладеного між громадянином та регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»;
– первинні документи (квитанція, фіскальний або товарний чек, прибутковий касовий ордер та інші), що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача).
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.


Податкова знижка для фізичних осіб


Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 Кодексу).
Обмеження:
– сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу.
– якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 Кодексу).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.


Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?


Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що для валютних цінностей базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
При цьому застосовуються наступні правила:
• у разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
• у разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.


У разі несплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування декларація вважається неподаною


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Відповідно до абзацу шостого п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ строк, одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Згідно з абзацом другим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.


Харківські податківці роз’яснюють нюанси застосування програмних РРО


Заступник начальника Головного управління ДПС у Харківській області Олег Німий надав коментар щодо використання ПРРО підприємцями, які вирішили змінити місце своєї діяльності.
Зокрема, посадовець розповів, що у разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкту господарювання необхідно надати до контролюючого органу повідомлення про об’єкти оподаткування за ф.20-ОПП із вказанням нової адреси місця здійснення діяльності та заяву 1-ПРРО з позначкою «перереєстрація».
Заява про проведення перереєстрації або внесення змін до ПРРО подається за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття зміни на такому ПРРО.


Звертаємо увагу на важливість дотримання трудового законодавства


Начальник управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області Артем Остапов повідомив, що під час проведення фактичних перевірок здійснюється контроль за дотриманням трудового законодавства.
Так, під час проведення перевірки підприємства А в жовтні 2021 року, було встановлено працю неоформленого громадянина. Такі матеріали направляються до Головного управління Держпраці, в рамках підписаного Договору про співробітництво та партнерство, для вжиття заходів.
Окрім цього, проводиться роз’яснювальна робота з роботодавцями та працівниками з питань необхідності офіційного працевлаштування та виплати офіційної заробітної плати.
ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу на важливість дотримання трудового законодавства. Для уникнення відповідальності роботодавцям необхідно працювати відповідно до норм трудового законодавства і своєчасно та у повному обсязі виплачувати працівникам зарплату не менше мінімальної.


Головне управління ДПС у Харківській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави на 2022 рік


Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що до Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість, здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торгівельну мережу.
Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи платники податку на додану вартість) подають такі документи:
заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;
копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;
копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);
довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;
копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);
баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.
Засідання комісії відбудеться 9 грудня 2021 року, о 14.00, за адресою : вул. Пушкінська 46, м. Харків, 61166.
Довідки за телефоном: (057)702 16 32


Чи можливо отримати кваліфікований електронний підпис для ПРРО без відвідування відокремленого пункту реєстрації?


Головне управління ДПС у Харківській області інформує.
Отримання кваліфікованого електронного підпису ( КЕП) для програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) без відвідування відокремленого пункту реєстрації можливе виключно для керівників або посадових осіб юридичних осіб за наявності чинного КЕП.
Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для ПРРО (для юридичних осіб) наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «електронна печатка для РРО (Юридична особа)».

Фізичним особам – підприємцям для отримання КЕП для ПРРО необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації з відповідними реєстраційними документами.

Перелік реєстраційних документів можна переглянути у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши категорію «електронна печатка для РРО (Фізична особа)».


Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з абзацом першим п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
При цьому, визначення фізичної особи як «резедента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого:
фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.


Зміни про нову нормативну грошову оцінку землі не внесені до договору оренди землі. Чи повинен орендар сплачувати орендну плату за таку земельну ділянку?


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, яка проводиться не рідше одного разу на 5-7 років.
Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності.
Рішення органів місцевого самоврядування відповідно до частини першої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями є обов’язковими для виконання, зокрема, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Враховуючи викладене, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, орендар сплачує орендну плату, обчислену із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки (в т. ч. у разі не внесення відповідних змін до договору оренди землі).


Які передбачені особливості для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.
В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.
При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України
від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України..
Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.


Чи має право ФО – резидент на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений?


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).
Таким чином, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ.
Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.


Головне управління ДПС у Харківській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави на 2022 рік


До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість, здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торгівельну мережу.
Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи платники податку на додану вартість) подають такі документи:
заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;
копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;
копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);
довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;
копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);
баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.
Засідання комісії відбудеться 9 грудня 2021 року, о 14.00, за адресою : вул. Пушкінська 46, м. Харків, 61166.
Довідки за телефоном: (057)702 16 32


Чи враховується при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок?


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI базою оподаткування земельним податком є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
З урахуванням зазначеного, при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.


Податкова інформує!


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Статтею 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. (абз. другий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (част. третя та четверта ст. 142 Земельного кодексу України).
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Таким чином, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.


До якої дати СГ сплачує орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності у разі припинення або розірвання договору оренди?


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з пп. 288.1 – 288.3 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
У разі припинення права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161), законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 4 Закону № 161 визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ст. 5 Закону № 161).
Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161).
Абзацом третім частини першої ст. 15 Закону № 161 передбачено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є дата укладення та строк дії договору оренди.
Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону № 161).
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (частина перша ст. 34 Закону № 161).
Таким чином, у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності суб’єкт господарювання (орендар) повертає орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, та сплачує орендну плату за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді).


Податкова інформує!


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.


Що є об’єктом та базою оподаткування платою за землю (земельним податком або орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності)?


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Об’єктами оподаткування земельним податком є:
земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ст. 270 ПКУ).
Пунктом 271.1 ст. 271 ПКУ встановлено, що базою оподаткування земельним податком є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розд. XII ПКУ;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Об’єктом оподаткування орендною платою є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).


Одноразове (добровідьне) декларування.


19 жовтня в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області Євген Огієнко прокоментував проведення в регіоні інформаційної Кампанії з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Зокрема, посадовець розповів, що з метою ознайомлення громадян з нормами Закону України від 15.07.2021 № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» організовуються семінари, зустрічі та інші заходи, у тому числі, у режимі онлайн. Анонси про їх проведення розміщуються на субсайті та у соціальних мережах. Також громадяни можуть отримати роз’яснення та допомогу зателефонувавши за номером 702-85-71.
«Ні для кого не є секретом, що в нашій країні поширювалася практика виплати заробітних плат «в конвертах». Окрім того, спостерігалися непоодинокі випадки тіньових доходів при веденні підприємницької діяльності. Одноразове добровільне декларування – це a golden opportunity (унікальна можливість) для фізичних осіб легалізувати такі статки – доходи, при отриманні яких не сплачувалися податки», – зазначив Євген Огієнко.
Посадовець також підкреслив, що одноразове добровільне декларування – абсолютно добровільне.


Одноразове (спеціальне) добровільне декларування


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), визначена в уточнюючій Декларації, є більшою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати Збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої Декларації.


У Головному управлінні ДПС у Харківській області 13 жовтня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Одноразове добровільне декларування».


В. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області Євген Огієнко роз’яснював нюанси Податкової амністії.
Надаємо питання і відповіді на них:
Питання: в яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларації?
Відповідь: нову одноразову (спеціальну) добровільну декларацію фізична особа має право подати протягом всього періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування без встановлення обмежень на кількість подання нової звітної декларації(абзац перший п. 6.3 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Питання: за яких умов декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі наявності у такого декларанта коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі?
Відповідь: фізична особа, яка бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинна до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації звернутися до банку України та розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання (п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Питання: на яку адресу декларанта контролюючим органом направляється запит щодо надання пояснень та підтверджуючих документів?
Відповідь: запит щодо надання декларантом пояснень або підтверджуючих документів направляється контролюючим органом за адресою, яка зазначена таким декларантом у поданій декларації(п. 15 та 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).


Одноразове (спеціальне) добровільне декларування.


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з абзацом першим п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
При цьому, визначення фізичної особи як «резедента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого:
фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє !


Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Пунктом 296.10 статті 296 ПКУ визначено, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
З 01.01.2021 набрав чинності розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017).
Законом № 1017 внесені зміни, зокрема до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (у редакції Закону № 1017) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн, крім тих, які здійснюють:
– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.


Податкова інформує!


Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», який набув чинності 01 липня 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством.
Таким чином, з 1 жовтня 2021 року у фіскальних касових чеках РРО повинен бути вказаний реквізит «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством)».
Для забезпечення відображення у касових чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої до 1 жовтня 2021 року версії внутрішнього програмного забезпечення РРО мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками).
Звертаємо увагу платників на те, що доопрацювання РРО приводить до зміни версії внутрішнього програмного забезпечення, код якого зазначається в реєстраційному посвідченні, тому РРО і КОРО необхідно перереєструвати (п. 2 гл. 3 розд. II Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.16 р. № 547/1 та п. 1 гл. 2 розд. II Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.16 р. №547/2).
У зв’язку з цим до контролюючого органу необхідно подати:
– заяву за формою № 1-РРО (додаток 1 до Порядку № 547/1) з позначкою «Перереєстрація» і зазначенням причин перереєстрації та видане раніше реєстраційне посвідчення;
– заяву за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку № 547/2) з позначкою «Перереєстрація» і зазначенням причини.
Платники, які використовують РРО мають можливість подати заяви в електронному вигляді.
Документи слід подати протягом 5 робочих днів, що настають за днем виникнення підстав для перереєстрації РРО і КОРО.
Після отримання реєстраційної заяви контролюючий орган протягом двох робочих днів проводить перереєстрацію РРО та видає нове реєстраційне посвідчення замість попереднього.
Нове реєстраційне посвідчення в електронній формі можна переглянути у приватній частині Електронного кабінету платника.


Скасування реєстрації програмного РРО


Начальник Чугуївської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області Юлія Сурядна в ЦОП провела семінар з платниками податків на тему: «Скасування реєстрації програмного РРО».
Скасування реєстрації ПРРО проводиться також автоматично на підставі заяви з позначкою «Скасування реєстрації» шляхом виключення з реєстру ПРРО.
Скасування реєстрації ПРРО проводиться автоматично у разі:
• державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП;
• закриття господарської одиниці на підставі повідомлення № 20-ОПП, яке подав суб’єкт господарювання;
• наявності судового рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання як банкрута;
• наявності даних про ФОП як про померлого;
• зняття суб’єкта господарювання з обліку у інших випадках, передбачених Кодексом та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Обмін даними між ПРРО та фіскальним сервером здійснюється виключно в електронній формі із застосуванням електронних підписів або печаток.


Застосування «РРО і ПРРО»


У Головному управлінні ДПС у Харківській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія з питань застосування «РРО і ПРРО».
Спікер: Заступник начальника ГУ ДПС у Харківській області Ірина САГАЙДАК.
Надаємо питання та відповіді на них.
Питання: Чи може бути використаний РРО після 01.10.2021 без відповідного доопрацювання, якщо не може бути доопрацьований за технічними властивостями для відображення необхідних реквізитів касових чеків?
Відповідь: Вимоги наказу Міністерства фінансів України № 329 стосуються наявності у фіскальному касовому чеку виключно відомостей із штрих коду марки акцизного податку на алкогольні напої, як нового реквізиту, та визначають форму і зміст розрахункових документів РРО/ПРРО з 01.10.2021 року.
Виходячи з вимог Наказу № 329, зареєстрований РРО за умови неможливості його технічного доопрацювання може бути використаний після 01.10.2021.
Натомість, застосування недоопрацьованих РРО після внесення змін до законів, що регулюють порядок проведення розрахунків та/або обіг алкогольних напоїв або Кодексі, які передбачатимуть обов’язок відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, призведе до формування такими РРО невідповідних документів і не прийняття їх як розрахункових.
Питання: Чи необхідно застосовувати РРО/ПРРО фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку при здійсненні туристичних послуг при надходженні коштів на рахунок підприємця за допомогою системи WayForPay?
Відповідь: Застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО може не застосовуватися.
Також, відповідно до вимог пункту 14 статті 9 Закону № 265, РРО та/або ПРРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
У наведеному у зверненні прикладі здійснення розрахункових операцій за туристичні послуги за умови не перевищення у календарному році граничного розміру доходу (1320000 грн) не супроводжується обов’язком щодо застосовування РРО.
У разі перевищення у календарному році граничного розміру доходу, встановленого Кодексом, здійснення підприємцем розрахункових операцій у розумінні Закону № 265 супроводжується обов’язком щодо застосовування РРО та/або ПРРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення граничного обсягу доходу встановленого Кодексом, та має бути продовжений в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації, як платника єдиного податку.
При цьому повідомляємо, що здійснення розрахунків за товари, роботи та послуги через:
– установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок (IBAN, он-лайн банкінг);
– безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
– платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, не відноситься до розрахункових операцій у розумінні Закону № 265.


Чи потрібно спрощенцям застосовувати РРО при торгівлі через Інтернет.


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої групи при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та якщо такі особи не здійснюють реалізацію: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі недотримання зазначених умов застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.


Відбувся сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія”
з питань застосування «РРО і ПРРО»


У Головному управлінні ДПС у Харківській області відбувся сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” з питань застосування «РРО і ПРРО».
Спікер: Заступник начальника ГУ ДПС у Харківській області Ірина САГАЙДАК.
Надаємо питання та відповіді на них.
Питання: В якій формі повинні зберігатися щоденні фіскальні звіти (Z-звіти) в електронному вигляді для виконання норми п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та положень наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 щодо зберігання Z-звітів?
Відповідь: Окремого порядку виконання зазначених вимог законодавством не встановлено.
Тобто, збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.
При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.
Питання: Чи необхідно застосовувати РРО/ПРРО фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку 3 групи при здійсненні послуг з оренди житла при надходженні коштів на рахунок підприємця з рахунків споживачів?
Відповідь: Застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО/ПРРО може не застосовуватись.
Також, відповідно до вимог пункту 14 статті 9 Закону № 265, РРО та/або ПРРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
У наведеному у зверненні прикладі здійснення розрахункових операцій за послуги з оренди житла за умови не перевищення у календарному році граничного розміру доходу (1320000 грн) не супроводжується обов’язком щодо застосовування РРО/ПРРО.
У разі перевищення у календарному році граничного розміру доходу, встановленого Кодексом, здійснення підприємцем розрахункових операцій у розумінні Закону № 265 супроводжується обов’язком щодо застосовування РРО та/або ПРРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення граничного обсягу доходу встановленого Кодексом, та має бути продовжений в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації, як платника єдиного податку.
При цьому повідомляємо, що здійснення розрахунків за товари, роботи та послуги через:
– установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок (IBAN, он-лайн банкінг);
– безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
– платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку,
не відноситься до розрахункових операцій у розумінні Закону № 265.


Чи може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування ФО, яка у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі певний проміжок часу?


Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Таким чином, у разі якщо фізична особа у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі та подавала декларацію відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, то така особа не може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування.


Платникам про перевірку джерела отримання декларантом коштів, за рахунок яких були придбані задекларовані в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активи.


Головне управління ДПС у Харківській області доводить до відома, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, який підпадає під дію п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Норми встановлені п. 13 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому, п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.


Право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року не переноситься на наступні податкові роки


Головне управління ДПС у Харківській області інформує, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Норми передбачені п. п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України.
Нагадуємо, що за 2020 рік скористатись правом на податкову знижку громадяни мають можливість по 31 грудня 2021 року включно.


Увага платникам, які використовують єдиний рахунок!


Головне управління ДПС у Харківській області повідомля, що порядок функціонування єдиного рахунку визначено нормами ст.351 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами.
Порядок заповнення платіжних доручень при сплаті податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №847.
У разі допущення платником податків помилки при сплаті грошових зобов’язань, ДПС не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування таких коштів на єдиний рахунок надсилає платнику через електронний кабінет повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за таким розрахунковим документом. Платник не пізніше наступного робочого дня після отримання від ДПС повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за таким розрахунковим документом визначає через електронний кабінет належність платежу відповідному одержувачу.
У разі сплати платниками податків, які використовують єдиний рахунок, грошових зобов’язань на бюджетні/небюджетні рахунки (не через єдиний рахунок) – ці кошти не підлягають до перенесення до ІКП платника та вважаються, як «Платежі до з’ясування».
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунка органи ДПС вносить до реєстру інформацію про виключення такого платника з реєстру з 1 січня календарного року, що настає за роком, в якому було подано повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

 


Грудень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031