Податкова - ТРК "Центр"

Податкова

Південне управління ГУ ДПС у Харківській області інформує:


 

28.01.2020 р.

 

Увага! Маєте відокремлені підрозділи – платіть ПДФО до відповідних бюджетів

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що згідно з п. 168.4 ст.168 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі –БКУ).
Статтею 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.
Суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (пп. 168.4.3 ПКУ).
Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах ,що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Отже, якщо платник податку створює підрозділ із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням на іншій території, ніж така юридична особа, і не уповноважений нею нараховувати ПДФО, то цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

 

Трудовий договір – угода роботодавця з працівником

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:
– працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;
– власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

 

За неоформленого працівника штраф у 2020 році збільшився!

З 01.01.2020 мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн та у погодинному розмірі – 28,31 гривень.
Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (30 х 4 723 грн = 141 690 гривень) у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.
Норми встановлені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями.


 

 

27.01.2020 р.

 

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) – платники податків зможуть оперативно отримувати відповіді на електронну адресу

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) – інформаційний сервіс, який надає можливість платникам податків мінімізувати витрати часу на отримання інформації і самостійно ознайомитись із:
відповідями на запитання щодо оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, з якими платники податків звертаються до Контакт-центру ДПС;
нормативно-правовими документами та останніми змінами в законодавстві;
діючими ставками податків та зборів, податковим календарем;
актуальними питаннями щодо отримання електронних довірчих послуг тощо.
ЗІР постійно вдосконалюється, орієнтуючись на інформаційні потреби платників податків.
Запрошуємо платників податків відвідати ЗІР або його мобільні додатки та скористатись новою функцією – «Зворотній зв’язок».
За допомогою форми «Зворотній зв’язок» ЗІР платники податків мають можливість оперативно отримати на електронні адреси від Контакт-центру ДПС відповіді на запитання, що належать до компетенції ДПС.
Нагадуємо, що скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо в Інтернет мережі за адресою: zir.tax.gov.ua.
Мобільні додатки можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої скориставшись інтернет-магазинами: App Store та Google Play.
З детальною інформацією про використання ЗІР та його мобільних додатків можна ознайомитись у розділі «Інструкція».

 

Фізична особа – підприємець має зазначати в декларації про майновий стан і доходи поряд з доходами від підприємницької діяльності інші доходи

Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно. Зокрема, відповідно до п.п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року.
Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності ПКУ, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Граничний термін подання такої декларації за звітний 2019 рік – 10.02.2020 року.
Відповідно до п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи – підприємці у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177) .
Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду, емфітевзис):
– зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.
Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;
– кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:
1 – коду рядка;
2 – номера категорії об’єктів;
3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;
4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);
5 -– загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);
6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;
7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

 

Набрав чинності наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

З 19.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2019 № 436 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2019 за № 1278/34249 (далі – Наказ).
1. Наказом уточнюється порядок обліку в контролюючих органах членів фермерських господарств.
Зокрема, визначено, що взяття на облік членів фермерських господарств здійснюється на підставі поданих до контролюючого органу заяви за ф. № 12-ЄСВ та підтвердних документів щодо дати набуття членства у фермерському господарстві.
При цьому пунктом 2 Наказу встановлено, що члени фермерських господарств, які взяті на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до дати набрання чинності цим наказом, подають до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 12-ЄСВ з приміткою «Зміни» та підтвердні документи щодо дати набуття членства в фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом двох місяців з дати набрання чинності цим Наказом.
2. Встановлюються особливості обліку фізичних осіб, які зареєстровані як підприємці та при цьому провадять незалежну професійну діяльність.
Такі фізичні особи обліковуються в контролюючому органі як фізичні особи – підприємці з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яка встановлюється на підставі:
поданої до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;
або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності;
або заяви та документів, поданих відповідно до підпункту 4 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіні від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Мін’юсті 29.12.2011 за № 1562/20300 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462, зі змінами).
3. Наказом уточнюються документи, які необхідно подати до контролюючого органу платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності.
Зазначені платники єдиного внеску зобов’язані у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та залежно від категорії страхувальника копії відповідних документів:
розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію та про утворення ліквідаційної комісії;
відомостей (витягу) відповідного реєстру про припинення або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;
документа, що підтверджує дату виходу із складу членів фермерського господарства, дату, з якої особа підлягає страхуванню на інших підставах, дату звільнення від сплати єдиного внеску, відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Eтапи впровадження реєстраторів розрахункових операцій в 2020 році

В податковій службі Харківщини нагадали про етапи впровадження норм законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).
До 1 жовтня 2020 року РРО не застосовуються тільки платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:
– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,
– та реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами–підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
З 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп, незалежно від видів діяльності.
В податковій службі регіону пропонують не зволікати та завчасно ознайомитися з новаціями

 

Декларуючи спадщину, варто враховувати ступені споріднення

Нагадуємо громадянам, котрі декларуватимуть доходи за 2019 рік, про ступені споріднення між фізичною особою та членами її сім’ї.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

 

Хто вважається членами сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення?

Нагадуємо громадянам визначення понять членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення.
Так, відповідно до норм п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

 

Податкова знижка для внутрішньо переміщених осіб

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що громадяни, які вимушені були покинути окуповані території в Україні, мають право скористатися податковою знижкою у разі оренди житла.
Нагадаємо, що податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат, на яку зменшується оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати, в результаті чого з бюджету повертається частина сплаченого податку на доходи фізичних осіб.
Перелік витрат, які включаються до податкової знижки, визначено ст. 166 ПКУ.
З 4 жовтня 2018 року набрав чинності Закон №2530 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України».
Вказаним Законом внесені зміни до ПКУ щодо переліку витрат, які включаються до податкової знижки. А саме, п. 166.3 ПКУ доповнено пп. 166.3.9 такого змісту: «суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися зазначеною в цьому підпункті податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:
– не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
– не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року».

 

Як отримати «ідентифікаційний номер» дитині до 14 років

В Головному управлінні ДПС у Харківській області роз’яснюють, що облікові картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).
Такий документ надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.
Що стосується громадян України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, то вони можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

 

Інформація для платників податку на прибуток підприємств

У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) передбачені такі зміни.
Основну частину декларації доповнено блоком «Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок».
До цього блоку входять нові рядки, якими передбачено можливість визначення податкових зобов’язань для платників, які використовують пільги відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів, у яких відображаються:
● суми збільшення податкового зобов’язання, за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (рядок 35);
● штрафні санкції (рядок 36);
● пені (рядок 37).
Уточнено редакцію рядка 26 декларації щодо відображення сум збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється.
Звертаємо увагу, що блок «Наявність додатків10»:
● доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг»;
● додаток ФЗ розділено на графи: П(С)БО та МСФЗ.
Декларацію доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг».
Згідно з положеннями п.п. 1 п. 2 постанови, яка набирає чинності з 01 січня 2020 року, суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
У зв’язку з цією нормою суб’єкти господарювання, які не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації.
У додатку ПП відображаються відомості щодо:
● коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим Державною фіскальною службою України;
● суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
● строку користування податковою пільгою у звітному періоді;
● суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.
Зауважимо, що додаток ПП вперше подаватиметься починаючи зі звітних періодів 2020 року.
Також до окремих додатків декларації внесено низку редакційних змін.
У додатку ПН до декларації:
● у заголовній частині при заповненні рядків «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента» платники зазначатимуть найменування та місцезнаходження нерезидента відповідно до контракту/договору;
● вилучено рядок 12 щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом з джерелом їх походження з України у вигляді внесків та премій на страхування та перестрахування ризиків в Україні за ставкою у розмірі 15 відсотків у зв’язку з тим, що такі доходи оподатковуються за ставками, визначеними п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у розмірі 0,4 та 12 відсотків;
● нумерацію рядків 13 – 28 змінено на 12 – 27.
Звертаємо увагу, що у зв’язку зі змінами, внесеними до основної частини декларації, у додатку ВП до декларації уточнюються такі показники:
● таблиця 1 доповнена новим рядком 35, в якому відображається сума збільшення податкового зобов’язання, визначеного платником внаслідок порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ, п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ;
● в таблиці 2 показник рядка 26 викладено у новій редакції;
● доповнено таблицею 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється9» та новими виносками «9» та «10» щодо подання уточненої фінансової звітності, що передбачає можливість подання платниками уточнюючої фінансової звітності за звітні періоди, показники яких уточнюються у складі декларації за будь-який наступний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
У додатку РІ до декларації назва різниць у рядках 3.1.6, 3.1.6.1, 3.1.6.2, 3.1.7 розділу 3 «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій» приведена у відповідність до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ в частині непоширення цього підпункту на активи з права користування за договорами оренди.
Крім цього, додаток доповнено новим рядком 4.1.4.1 розділу 4 «Інші різниці» щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, що розраховані за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 розділу ІІІ ПКУ).
Методику, якою визначаються витрати на виплати страховим посередникам, затверджено розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.08.2019 № 1530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2019 за № 1167/34138).
Враховуючи те, що видання наказу № 481 обумовлено змінами з 01 січня 2019 року в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, платникам податку на прибуток підприємств рекомендується за базовий звітний (податковий) період – 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.

 

Податкову декларацію з податку на прибуток за 2019 рік подаємо вже за оновленою формою

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що набрали чинності зміни до податкової декларації з податку на прибуток, які передбачені наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – наказ № 481). Ці зміни, стосуються безпосередньо форми декларації та додатків до неї.
Так, таблицю “Наявність додатків” основної частини декларації доповнено клітинкою для позначки про наявність нового додатка ПП, клітинку “ФЗ12” для позначок про складання фінзвітності за НП(С)БО чи МСФЗ, розділено на дві.
Основну частину декларації доповнено блоком «Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок».
Змінами передбачено доповнення Декларації новим додатком ПП “Інформація про суми податкових пільг” платниками, що не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови КМУ від 27.12.2010 №1233. Натомість, суб’єкти господарювання не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації. При цьому, звертаємо увагу на те, що Додаток ПП вперше подаватиметься зі звітних періодів 2020 року.
Також до окремих додатків декларації (ПН, ВП, РІ) внесено низку редакційних змін. Внесено, зокрема зміни до додатка щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників тощо.
Враховуючи те, що видання наказу № 481 обумовлено змінами з 01.01.2019 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, платникам податку на прибуток підприємств рекомендується за базовий звітний (податковий) період – 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.
Детальніше про зміни в листі ДПС України від 16.01.2020 №757/7/99-00-07-02-01-07.

 

До уваги платників акцизного податку!

29.12.2019 року набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391).
Зміни, внесені Законом № 391 до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), зокрема, передбачають:
– доповнення акцизної накладної новими обов’язковими реквізитами;
– надання можливості підприємствам роздрібної торгівлі самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних при відпуску пального через колонки (зведені або за щоденними підсумками операцій);
– встановлення триденного терміну для реєстрації акцизних накладних за експортними операціями;
– наведення умов віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду до власного споживання;
– розширення переліку випадків, в яких особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти акцизну накладну;
– визначення алгоритму дій у разі зазначення в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася;
– подання до 20 січня 2020 року включно, заявки на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, без сплати акцизного податку, суб’єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпали під визначення платників акцизного податку, а з 01 липня 2019 року зареєстровані платниками такого податку, та заяви про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці;
– відтермінування до 1 квітня 2020 року накладання штрафів до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).
Крім того, Законом № 391 внесені зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481), відповідно до яких:
– визначено, що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;
– передбачено застосування штрафу у розмірі 500 тис. грн за надання послуг із зберігання пального, що належить іншим суб’єктам господарювання та/або реалізацію (тобто фізичну передачу) пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини сорок першої ст. 15 Закону № 481;
– визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують;
– відтерміновано застосування штрафу за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.


 

 

13.01.2020 р.

 

Доходи-2019. Про які види статків мають звітувати громадяни

З 1 січня поточного року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році. Нагадуємо, про які види статків мають звітувати громадяни та своєчасно сплатити податки:
– Від продажу або надання в оренду рухомого та нерухомого майна;
– Від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності (крім фізосіб-підприємців платників єдиного податку);
– Від продажу власної сільськогосподарської продукції;
– Не від податкових агентів, а також інші доходи, не оподатковані протягом року;
– Основна сума боргу за кредитом платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням;
– У вигляді спадщини та подарунків;
– Від продажу цінних паперів та корпоративних прав;
– Отримані від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи відповідно до умов цивільно-правового договору;
– Іноземні доходи.

 

Отримали іноземні доходи, ПДФО за якими сплатили за межами України, – надайте довідку!

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Норми встановлені підпунктами 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (п. 13.3 ст. 13 ПКУ).
Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

 

Про застосування адміністративного штрафу за неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску

Головне управління ДПС у Харківській області доводить до відома страхувальників, що згідно з частиною першою ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КупАП) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КупАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання або несвоєчасне подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Днем вчинення правопорушення у разі неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску є наступний день за останнім днем граничного терміну подання звітності з урахуванням норм ст. 38 КУпАП, а у разі несвоєчасного подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску – дата фактичного подання звітності.
Таким чином, виявлення порушення, а саме: неподання або несвоєчасне подання (подання за невстановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, є підставою для складання протоколу про адміністративне порушення.

 

Трудовий договір – угода роботодавця з працівником

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:
– працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;
– власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

 

Несвоєчасно подали звітність щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів: відповідальність

Головне управління ДПС у Харіквській області звертає увагу платників, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17 000 гривень.
Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.

 

Основні етапи впровадження новацій з РРО

Основні дати впровадження норм законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).
До 01 січня 2020 року ДПС розроблено безкоштовне програмне забезпечення «програмний РРО» відповідно до законодавчих норм.
З 1 січня 2020 року платники податків можуть протестувати програмні РРО. При цьому свій продукт ДПС надаватиме і обслуговуватиме безкоштовно.
З 19 квітня 2020 року платники зможуть використовувати програмні РРО.
До 1 жовтня 2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, та реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами–підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
– реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
– роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
– діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п.11 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
– діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
– діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
– реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
З 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп, незалежно від видів діяльності. Для платників першої групи єдиного податку РРО не обов’язковий.

 

З 01 січня 2020 року змінюється мінімальний розмір єдиного внеску

Згідно з прийнятим Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 року розмір мінімальної заробітної плати становить 4723 гривень.
Мінімальний розмір єдиного внеску на місяць становить 1039,06 грн (22 відсотки від мінімальної зарплати), відповідно квартальна сума складає 3117,18 гривень.
Вперше у такому розмірі сплачують єдиний внесок фізичні особи-підприємці за найманих працівників, починаючи з січня 2020 року, за себе – за підсумками І кварталу 2020 року (до 20 квітня 2020 року). Єдиний внесок сплачується незалежно від того, ведеться підприємницька діяльність чи ні. Виняток складають пенсіонери за віком та особи з інвалідністю.
Нагадуємо, що термін сплати єдиного внеску за 4 квартал 2019 року – 19 січня 2020 року! Термін подання звітності по єдиному внеску за 2019 рік – до 09 лютого 2020 року!

 

Нова форма декларації про майновий стан і доходи для зручності платників

З 01 січня 2020 року розпочалась кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військового збору, та/або мають право подати Декларації для отримання податкової знижки.
Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – Наказ № 177), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699, з 01.01.2020 запроваджується та вводиться в дію нова форма податкової Декларації, якою передбачено деякі зміни.
Так, новою формою податкової Декларації в окремому додатку Ф3 «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку» передбачено здійснення розрахунку ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.
Крім того, у новій формі Декларації для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України мають окремий граничний строк подання Декларації – по 31 грудня включно наступного за звітним року.
Також у новій формі Декларації введено окремий рядок 10.2 «Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» для відображення доходів за цивільно-правовими договорами, отриманих від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.
Звертаємо увагу, що у рядку 17 «Сума податку з доходів, отриманих від фізичної особи – платника податку (орендаря), який не є податковим агентом, за оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси платника податку (орендодавця) (графа 6 рядка 10.4.1)» Декларації відображаються суми ПДФО, отримані від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця, який в подальшому приймає участь у розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО (рядок 18.1 Декларації). Водночас, військовий збір за зазначеними операціями сплачується в повному обсязі за податковою адресою платника податків.

 

Яким способом можна подати декларацію про майновий стан і доходи

З 1 січня розпочалася кампанія декларування громадянами доходів.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня поточного року. Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2019 року, податкову декларацію можуть подати упродовж всього року.
Декларація подається до Центру обслуговування платників податкової інспекції за місцем податкової адреси платника в один із таких способів (за вибором):
– особисто або уповноваженою на це особою;
– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.
Звертаємо увагу, громадяни, які отримали електронний цифровий підпис можуть скористатися послугами електронного сервісу ДПС України «Електронний кабінет» та оперативно, не відвідуючи податкову інспекцію, подати декларацію про майновий стан і доходи. Крім цього, зазначений сервіс допоможе заповнити декларацію без помилок.
Додатково інформуємо, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

 

Перехід права власності на земельну ділянку: особливості оподаткування

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 ЗКУ визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952).
Водночас абзацом другим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Крім того, якщо перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення – рішення, попереднє податкове повідомлення – рішення вважається скасованим.

 

Увага платників податків, які здійснюють діяльність на ринку пального!

Законом України від 18.12.2019 №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391) внесено зміни у статтю 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481), а саме, після частини сорок другої доповнено новою частиною такого змісту:
«Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального».
Зазначені зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України набрали чинності з 29.12.2019.
Крім того, Законом № 391 внесено зміни у частину двадцять другу статті 18 Закону №481, а саме, цифри і слова «31 грудня 2019 року» замінити цифрами і словами «31 березня 2020 року».

 

Про терміни подання податкової декларації з ПДВ особою, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу)

У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Норми встановлені п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
– календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
– календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Враховуючи вищевикладене особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу), зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

 

Уточнено перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування ПДВ

З 10.01.2020 набрала чинності постанова Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 28 грудня 2019 року № 167 «Про внесення змін до Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування» (далі – Постанова № 167).
Постановою № 167 НБУ уточнив Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування (далі – Перелік), затвердженого постановою Правління НБУ від 01 серпня 2017 року № 73, які відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, та внесено зміни, зокрема до переліку операцій, пов’язаних з:
– відкриттям (закриттям) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах;
– з оформленням чи підтвердженням розрахунків клієнтів;
– проведенням розрахунків клієнтів;
– касовим обслуговуванням клієнтів.
Зміни, внесені до Переліку, обумовлені запровадженими у 2019 році новаціями у валютному законодавстві, а також змінами у нормативно-правових актах НБУ з питань безготівкових розрахунків в Україні у національній валюті, порядку відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів.

 

ДПС України запустила тестування програмного РРО

З 1 січня 2020 року відбувся офіційний запуск бета-тестування програмного РРО «пРРОсто». Це безкоштовний софт, розроблений Державною податковою службою спільно з BRDO та Fintellect для спрощення розрахункових процедур для продавців та споживачів.
Всі охочі можуть взяти участь у тестуванні нового податкового сервісу.
Програмні РРО «пРРОсто» – це безкоштовний сервіс.
Записатись на бета-тест можна за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua/.
Додаток буде доступним для тестування на всіх смартфонах і планшетах із операційними системами Android та iOS.
Після тестування та врахування побажань від користувачів додаток буде вдосконалюватися для подальшого використання.
Програмне РРО «пРРОсто» взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс, і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних, та інші.
Довідково.
Забезпечення розробки програмного рішення для програмних реєстраторів розрахункових операцій та можливості його тестування здійснюється Державною податковою службою України на виконання Указу Президента України №837/2019 від 8 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».
Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (АРІ) дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки.


 

08.01.2020 р.

 

Зверніть увагу! Зарахування платежів на нові бюджетні рахунки

З 1 січня 2020 року введено в дію рахунки для зарахування податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, зарахування платежів на які розпочнеться з третього січня 2020 року.
Рахунки відкриті Державною казначейською службою України відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (зі змінами), та на виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Бюджетного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами).
Доводимо до відома платників податків, що інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на офіційному порталі ДПС України http://tax.gov.ua та субсайті територіальних органів ДПС у Харківській області (у рубриці «Бюджетні рахунки»)

 

Cтавки єдиного податку для ФОП – 2020

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму впливає на показники максимальних ставок єдиного податку для спрощенців І та ІІ групп.
Нагадаємо, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюють підприємцям сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ПКУ). При цьому їх максимальний розмір встановлюють:
1) для І групи платників єдиного податку – у межах до 10 % розміру прожиткового мінімуму;
2) для ІІ групи платників єдиного податку – у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати.
Отже, з січня 2020 року максимальні фіксовані ставки єдиного податку для ФОП-єдинників складають:
для І групи – 210,20 грн. ( 2102 грн. х 10%);
для ІІ групи – 944,60 грн. (4723 грн. х 20%).

 

До уваги платників ПДВ! Змінено порядок заповнення податкової накладної за щоденними підсумками операцій

З 01.01.2020 року змінено порядок заповнення податкової накладної за щоденними підсумками операцій.
Крім того нагадуємо, що платник податку, в тому числі головне підприємство, до складу якого входять філії та/або структурні підрозділи, які здійснюють операції з використанням касових апаратів та яким не делеговано право складання податкових накладних, може прийняти рішення щодо складання окремих податкових накладних за щоденними підсумками операцій за показниками кожного касового апарату, у тому числі розміщеного в структурному підрозділі, або однієї податкової накладної за щоденними підсумками операцій за показниками усіх касових апаратів, в тому числі розміщених у структурних підрозділах.
У разі виникнення у платників податку необхідності визначення коду товарної класифікації згідно УКТ ЗЕД для окремих товарів (продукції) при оформленні документів (у тому числі податкових накладних) під час здійснення операцій з постачання таких товарів (продукції) платники податку можуть звернутися до Торгово-промислової палати України (регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (зі змінами та доповненнями).
Довідково: лист ДПС України від 28.12.2019 №8338/7/99-00-07-03-02-17.

 

З 1 січня скасовується Звіт про суми податкових пільг з ПДВ

З 1 січня 2020 року скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.
У зв’язку з цим вносяться зміни до:
форми податкової декларації з податку на додану вартість;
уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;
Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Зокрема, розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю”.
Податкова звітність з податку на додану вартість, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін внесених наказом 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року
Довідково:
З 01.01.2020 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233”, відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.
У зв’язку з цим Міністерством фінансів України видано наказ від 20.11.2019 № 488 „Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.2019 за № 1285/34256.

 

Бюджетне відшкодування ПДВ: хто має право?

Згідно з п.п.14.1.139 п.14.1 ст.14 та п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники податку на додану вартість. Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 181- 183 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів від 14.11.2014 р. №1130.
Право на отримання відшкодування ПДВ має виключно той платник ПДВ, який задекларував суму від’ємного значення податку в податковій декларації, здійснив відповідний розрахунок суми відшкодування (подав додаток Д3) та подав до контролюючого органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток Д4).
При цьому умовою для декларування платником ПДВ суми податку до бюджетного відшкодування, зокрема, є фактична сплата отримувачем товарів/ послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/ послуг.
У разі, якщо оплата постачальнику за надані ним товари/ послуги здійснюється не отримувачем таких товарів/ послуг, а іншою особою, то при виникненні у такого отримувача товарів/ послуг від’ємного значення податку за такими операціями у нього відсутнє право на декларування суми ПДВ до бюджетного відшкодування.
До дати реєстрації особи платником ПДВ право на декларування та відповідно отримання відшкодування суми податку з Державного бюджету України у такої особи відсутнє.

 

Перенесено застосування штрафів за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників рівня пального

З 29 грудня 2019 року вступили в дію зміни до Податкового кодексу України і Закону України від 19.12.1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» від 18.12.2019 р. № 391-IX.
Відповідно до зазначених змін, зокрема, розширено перелік випадків, коли особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти акцизну накладну, уточнено можливість складення зведеної акцизної накладної, під час заповнення акцизної накладної передбачено три нових обов’язкових реквізити, визначено алгоритм дій у разі зазначення платником податку в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася, названо умови віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду для власного споживання.
Також передбачено, що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати ще й реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, оптова торгівля біоетанолом на території України буде здійснюватися виробниками біоетанолу за наявності ліцензії на виробництво біоетанолу, суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, не зобов’язані отримувати ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального.
Крім цього, суб’єкт господарювання, який до 1 липня 2019 року не підпав під визначення платників акцизного податку, а з 1 липня 2019 року зареєстрований платником такого податку, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового без сплати акцизного податку.
За відсутність складання чи реєстрації перших примірників акцизних накладних / перших примірників розрахунків коригування до таких накладних та за надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізацію пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абз. 2 ч. 41 ст. 15 Закону № 481 до платників податків застосовуватимуть штрафи.
Також змінами передбачено, що застосування штрафів за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів та штраф за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії перенесено з 1 січня 2020 року на 1 квітня.
Крім цього, з 1 квітня 2020 року будуть застосовуватися штрафи за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів відповідно до норм п. 1281.3 Податкового кодексу.

 

Стартувала деклараційна кампанія – 2020

З 1 січня 2020 року розпочалася кампанія декларування, згідно якої необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.
Зокрема, суб’єктами декларування є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи, як джерела їх походження в Україні так і іноземні доходи, а також фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, а також платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання.
Зазначена декларація про майновий стан та доходи подається фізичними особами, які отримали за 2019 рік такі доходи:
– у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) по сумісництву;
– від продажу об’єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності (далі – роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;
– від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 Податкового кодексу;
– від надання майна в лізинг, оренду або суборенду, визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 Податкового кодексу;
– пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів;
– від інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу;
– у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно законодавства;
– сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя;
– отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.
Нагадуємо, що Податковим кодексом України передбачено такі граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи для :
– фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року) (останній день подання декларації за 2019 рік – 11.02.2020 року);
– громадян, які зобов’язані подати декларацію та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність – до 01 травня року, що настає за звітним (останній день подання декларації за 2019 рік – 02.05.2020 року);
– громадян, які мають право на податкову знижку – до 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року;
– платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;
– фізичних осіб-підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Водночас інформуємо, що податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подавати за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 02.10.2015 № 859 з врахуванням змін і доповнень передбачених Наказом Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року №177.
В новій формі податкової декларації про майновий стан та доходи передбачено ряд змін.
Зокрема, в новій формі декларації передбачено в окремому додатку ФЗ здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.
Крім того, для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації – до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Окрім того, введено окремий рядок 10.2 для відображення доходів за цивільно-правовими договорами, отриманих від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.
Також у рядку 17 декларації передбачено відображення сум податку з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених, або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця, який в подальшому приймає участь у розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (рядок 18.1 декларації). Слід зазначити, що військовий збір за зазначеними операціями сплачують в повному обсязі за податковою адресою платника податків.
Податкова декларація подається за місцем податкової адреси платника в один із таких способів (за вибором):
– особисто або уповноваженою на це особою;
– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При цьому акцентуємо увагу, що суб’єкти декларування мають змогу подати декларацію про майновий стан та доходи за звітний 2019 рік через Електронний кабінет платника, при цьому не затрачаючи свого часу на відвідування державної податкової інспекції.