Південне управління ГУ ДФС у Харківській області інформує:

---

02.12.19

 

Увага роботодавцям: нагадування про строки сплати пдфо і військового збору

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує роботодавцям як податковим агентам про строки сплати податку на доходи фізичних осіб, який нараховується найманим працівникам, а саме:
– у день виплати. Це стосується доходу, який виплачуєте через банк або перераховуєте на картковий рахунок одержувачу;
– протягом трьох банківських днів після дня нарахування (надання, виплати) доходу, якщо це дохід у негрошовій формі або виплачуєте дохід готівкою;
– протягом 30 календарних днів, що йдуть за місяцем нарахування, якщо дохід нарахований підприємцем, але не виплачений одержувачу.
Військовий збір сплачують у ті самі строки, що й ПДФО.

Які зміни з РРО очікують платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що починаючи з 1 жовтня 2020 року застосування РРО стане обов’язковим, зокрема, для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп. Зазначене нововведення стосуватиметься тих суб’єктів господарювання, які здійснюють:
– реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
– роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;
– діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
– діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
– діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
– реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);
– реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.
Окрім того, з 1 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим для всіх фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп.
Разом з тим, реєстратори розрахункових операцій не застосовуватимуть платники єдиного податку І групи, а також фізичні особи, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.
Додамо, що з актуальною інформацією щодо новацій у сфері застосування РРО, відповідями на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість, нормативно-правовими актами, посиланнями на програмний інтерфейс (АРІ), через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС, тощо можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України у банері «Новітні РРО» .
Довідково: Новації щодо застосування РРО запроваджені Законами України:
від 20.09.2019 № 128-IX Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»;
від 20.09.2019 № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Права платників податків закріплені Податковим кодексом України

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) закріплені права платників податків, згідно положень статті 17 платник має право:
– безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;
– представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;
– обирати самостійно, якщо інше не встановлено ПКУ, метод ведення обліку доходів і витрат;
– користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ;
– одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених ПКУ;
– бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому ПКУ;
– оскаржувати в порядку, встановленому ПКУ, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію;
– вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;
– на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;
– на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ;
– на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;
– самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ;
– реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку;
– подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом) та інше.

Щоб не наражатись на фінансову відповідальність, своєчасно сплатіть ЄСВ

У Головному управлінні ДПС Харківській області нагадують, що своєчасна сплата єдиного внеску упереджує виникнення заборгованості, нарахування штрафних санкцій та адміністративної відповідальності посадових осіб. Натомість, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника будуть застосовані фінансові санкції, передбачені законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, нестимуть адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Так, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на порушника накладається штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску. За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. На суму недоїмки з єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.
Також за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, передбачена адміністративна відповідальність. Зокрема, якщо сума не перевищує 300 НМДГ (5100 грн), передбачено накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 40 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі НМДГ). За повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ. Якщо сума несплати або несвоєчасної сплати перевищить 300 НМДГ застосовується штраф від 80 до 120 НМДГ, за повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ.
Нагадаємо, що страхувальники-роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць, гірничі підприємства – не пізніше 28 числа наступного місяця. Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе суму єдиного внеску не менше мінімального страхового внеску на місяць не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

 

З’явився об’єкт оподаткування, повідомлення про нього можна подати через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.
Нагадуємо, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкту оподаткування або об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням.

Право на податкову соціальну пільгу визначено ПКУ

Будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Норми визначені п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
У 2019 році ПСП дорівнює 960,50 грн при граничному доході 2 690,00 гривень.

До уваги суб’єктів господарювання, які застосовують РРО!

Згідно Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) 19.10.2019 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» № 200.
Законом № 128 внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО).
Зокрема розділ ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО доповнено п. 10, відповідно до якого: суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних реєстраторів розрахункових операцій вирішили відмовитися від застосування реєстраторів розрахункових операцій, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів розрахункових операцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом про РРО.

Поворотна фінансова допомога: особливості оподаткування у фізичної особи

Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст.ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору позики, протягом його строку дії, тобто часу, упродовж якого боржник повинен виконати обов’язок щодо повернення отриманої допомоги, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Разом з цим, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).
Якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 або п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ у разі спливу строку позовної давності.

Отримання ФОП «загальником» поворотної фінансової допомоги: які податкові наслідки

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Норми визначені пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання ФОП поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу такого суб’єкта господарювання.
При цьому слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.

Яка відповідальність передбачена за втрату або зіпсування Книги обліку доходів і витрат

 

Згідно з Податковим кодексом України, підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, під час впровадження своєї діяльності зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати відповідні підтверджуючі документи.
Статтею 44.5 Податкового кодексу України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку. Підприємець зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, або їх втрата чи зіпсування, а також не ведення або ведення не належним чином, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

До уваги підприємців минулих років

На сьогоднішній день є багато нарікань і скарг від платників податків щодо причин виникнення заборгованості з єдиного внеску. Тому, надаємо роз’яснення щодо нарахування та сплати ЄСВ суб’єктами підприємницької діяльності, в тому числі, які не здійснюють підприємницьку діяльність та знаходяться в стадії припинення.
Звертаємо увагу фізичних осіб, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати отримання від фізичної особи-підприємця реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Відповідне повідомлення, цього ж дня, передається контролюючим органам. На цій підставі податкові органи здійснюють зняття з обліку фізичних осіб-підприємців. Важливо знати, що навіть після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує перебувати на обліку у стані припинення.При цьому підприємець має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Проте, більшість підприємців минулих років не звернулись до державного реєстратора та не внесли запис про припинення підприємницької діяльності, відповідно залишились на податковому обліку як платники загальної системи оподаткування.
Тому, з 01 січня 2017 року, після змін до Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ФОП, які перебували на загальній системі оподаткування та не отримували дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані були самостійно визначити базу нарахування та нарахувати єдиний внесок.
Тобто, такі підприємці обов’язково мали сплачувати ЄСВ у розмірі не менше розміру мінімального страхового внеску, незалежно від того чи здійснювали підприємницьку діяльністю чи ні, отримували дохід чи ні.
Перевірку можна здійснити за допомогою електронного сервісу ДПС України «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на офіційному вебсайті за посиланням https://tax.gov.ua.

---

18.11.19

Нові закони про РРО не змінюють правила спрощеної системи оподаткування

Зміни до законодавства щодо застосування РРО не погіршують правил використання спрощеної системи оподаткування. Більше того, цими законами по другій групі фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку збільшується ліміт з 1,5 до 2,5 мільйонів».
Це означає, що частина підприємців, які зараз працюють на ІІІ групі, перейдуть до ІІ, відтак – платитимуть менше. Нагадаємо, платники єдиного податку ІІ групи сплачують до 20% мінімальної зарплати (зараз це 834,60 грн), а платники єдиного податку ІІІ групи – 3% від обороту “плюс” ПДВ, або 5% від обороту.
Крім того, реєстратори розрахункових операцій не потрібно використовувати спрощенцям І групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.
«Третя група – це, як правило, послуги – юридичні чи ІТ. Вони фактично будуть обліковуватися так, як і сьогодні. Тому, ці закони насамперед не направлені на додатковий тягар, на зміну правил щодо обліку товарів».
Облік товарів є обов’язковим тільки для виключних видів діяльності. Це стосується торгівлі підакцизними товарами, складною побутовою технікою, лікарськими засобами. Для інших фізичних осіб-підприємців облік товарів буде не обов’язковим.

Втрачене реєстраційне посвідчення на РРО: чи передбачена відповідальність?

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, не допускається.
Законом № 265 та нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.
Разом з тим, відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційне посвідчення) та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку встановлено, що у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) (далі – реєстраційна заява) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації.
Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
Отже, нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.
При цьому суб’єкт господарювання, який втратив реєстраційне посвідчення, повинен подати у зазначений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» з метою його поновлення.

У разі внесення змін до облікових даних юридичних осіб необхідно повідомляти про них контролюючі органи за неосновним місцем роботи

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-РПП з позначкою «Перереєстрація, зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни» (п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588).

Як зареєструвати книгу обліку ФОП – платнику єдиного податку

Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 затверджені Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – Порядки).
Книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) ведеться за вибором платника податку, зокрема, в паперовому вигляді (п. 2 Порядків).
Відповідно до п. 3 Порядків у разі обрання платником податку ведення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) в паперовому вигляді:
1) платник податку зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат), на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса;
2) книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі, зокрема, засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою.
З урахуванням типової інформаційної картки адміністративної послуги «Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку», затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 19.04.2019 №320 «Про затвердження типових інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг», строк надання адміністративної послуги становить 1 робочий день.

Чи потрібно суб’єкту господарювання, який використовує для власних потреб (зберігання та заправки власних транспортних засобів) транспортний засіб – паливозаправник отримувати ліцензію на зберігання пального.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/397248.html повідомила, що видача ліцензій на право зберігання пального на транспортний засіб – паливозаправник не передбачена, так як транспортний засіб не є місцем зберігання пального у розумінні Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
У разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані, зокрема, ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користуванні, Товариству необхідно отримати ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання, крім випадків, передбачених Законом № 481, коли така ліцензія не отримується.
ДПС роз’яснює:
Місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (ст. 1 Закону № 481).
Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (ст. 1 Закону № 481).
Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії (ст. 15 Закону № 481).
Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (ст. 15 Закону № 481).
Тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на:
– право виробництва пального;
– право оптової або роздрібної торгівлі пальним;
– право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності
без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
(ст. 15 Закону № 481)
– підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
– підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
– суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Можна зберігати пальне
без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях, на які отримані відповідні ліцензії:
– виробництва пального;
– роздрібної торгівлі пальним;
– оптової торгівлі пальним.
Інших виключень щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі, зокрема пальним, та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Законом № 481 не встановлено окремих застережень щодо місткості, розміщення, характеристик обладнання та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального.
Враховуючи вищевикладене, транспортний засіб не є місцем зберігання пального в розумінні Закону № 481, тому видача ліцензій на право зберігання пального на транспортний засіб – паливозаправник не передбачено. При цьому ліцензію на право зберігання пального слід отримувати на місце, на якому розташований паливозаправник, як ємність, яка використовується для зберігання пального.

Розрахунок найманих працівників у ФОП –платника єдиного податку : на що звернути увагу

ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають:
– у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами,
– у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку,
– працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Одним із критеріїв перебування на спрощеній системі оподаткування для підприємців – платників єдиного податку 2-ї групи є не перевищення кількості осіб, які одночасно перебувають з ним у трудових відносинах 10 осіб.
Тобто, з метою перевірки права перебування на спрощеній системі оподаткування, при розрахунку загальної кількості найманих осіб у підприємця, не враховуються вищезазначені працівники.
Зазначена норма передбачена п.п. 291.4.1 ст. 291 Податкового кодексу України.

Власник транспортного засобу протягом року змінився: хто сплачує транспортний податок?

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального (п.267.1, 267.2 ст.267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо протягом звітного року відбувся перехід права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого, податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Податкові органи надсилають податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПКУ)
За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Які господарські операції є контрольованими

Критерії визначення господарських операцій контрольованими встановлені п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються:
з пов’язаною особою – нерезидентом;
через комісіонерів – нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу та/або придбання товарів та/або послуг;
з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, або які є резидентами цих держав;
з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковим резидентом держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України;
між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки).
Господарськи операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

ФОП прийняв на роботу інваліда: яку ставку ЄСВ застосовувати

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до частини 13 статті 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Відповідно до внесених змін, з 01 січня 2019 року ФОП до заробітної плати найманих працівників, що є особами з інвалідністю, мають право застосовувати ставку єдиного соціального внеску у розмірі 8,41% .
Нагадуємо, що до набуття чинності вказаними змінами до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, ставка єдиного внеску 8,41% до заробітної плати осіб з інвалідністю поширювалась лише на роботодавців – юридичних осіб, фізичні особи – підприємці сплачували ЄСВ за найманих працівників – інвалідів за загальною ставкою 22%.

Що є об’єктом житлової нерухомості?

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що згідно з нормами Податкового Кодексу, об’єктами житлової нерухомості є будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:
а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.
Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку(п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Оподаткування податком на додану вартість засобів індивідуального захисту, на які не закінчився термін використання

На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі – ЗІЗ), а також мийні та знешкоджувальні засоби.
Операції з надання працівникам ЗІЗ, необхідних для виконання ними професійних обов’язків, в межах переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003№994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці», та передбачених у нормативно-правових актах з охорони праці за нормами безоплатної видачі працівникам ЗІЗ, не є операціями з постачання товарів, тому такі операції не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Придбані ЗІЗ є власністю роботодавця, вони обліковуються як інвентар і підлягають обов’язковому поверненню працівниками, зокрема у разі звільнення з підприємства.
У разі, якщо працівник платника податку звільняється, але термін використання ЗІЗ не настав і його вартість утримується із заробітної плати працівникау зв’язку з тим, що такий одяг не повертається платнику податку, то такий платник податку повинен нарахувати податкове зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 188 Податкового кодексу України.

З 01 січня 2020 платники подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».
Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:
– рядок 8 декларації «Категорія платника» доповненоновим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;
– розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;
– у розділі ІІ декларації «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно – правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (намісцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».
Звертаємо увагу що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового та Бюджетного кодексів України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), тому в новій формі декларації передбачені зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку.
Податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Податкового Кодексу визначаються в податковій декларації. Сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

---

08.11.19

Наближається граничний термін подання звітів за ІІІ квартал 2019 року

Нагадуємо, що 11 листопада є граничним терміном для подання наступних звітів з податків та зборів за ІІІ квартал 2019 року:
– податкової декларації з ПДВ платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу
– податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу
– розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності за три квартали 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу
– розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за три квартали 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу
– розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за три квартали 2019 року
– податкової декларації екологічного податку
– податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів
– податкової декларації туристичного збору
– податкової декларації рентної плати з розрахунком:
рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
рентної плати за спеціальне використання води;
рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини
– податкової декларації платника єдиного податку третьої групи
Крім цього 11 листопада 2019 року є кінцевим терміном для подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою – підприємцем при переході на сплату інших податків та зборів, або вперше зареєстрованим протягом поточного року.

УВАГА! Нову форму податкової декларації з туристичного збору подають вже за ІІІ квартал 2019 року

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що при декларуванні туристичного збору за 3 квартал 2019 року, платникам необхідно врахувати зміни до форми Податкової декларації з туристичного збору.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», затверджено нову форму податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація).
Згідно з пп. 268.7.3 ПКУ базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Підпунктом 49.18.2 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
З метою належного забезпечення платниками туристичного збору норм ПКУ при визначенні податкових зобов’язань з туристичного збору Декларацію за новою формою необхідно подавати вже за ІІІ квартал 2019 року.
Нагадаємо: граничний строк подання декларації за ІІІ квартал 2019 р. 11 листопада .

Платникам єдиного податку 1 групи РРО не потрібні. Для решти представників мікробізнесу будуть безкоштовні програмні РРО від ДПС

Державна податкова служба продовжує роз’яснювати зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг (закон № 128-IX від 20.09.2019) та зміни до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг (закон № 129-IX від 20.09.2019).
Закон № 128-IX відкрив можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому в п.п. 11 п. 2 Закону № 128-IX прямо записано, що «Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання». Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її обслуговування.
Також звертаємо увагу платників, що дія згадуваних законів не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Також під дію цих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. Це означає, що вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності.

Що потрібно знати ФОП, аби правильно приймати працівників на роботу

Чинне законодавство передбачає можливість здійснення фізичною особою-підприємцем своєї господарської діяльності самостійно та/або за допомогою праці найманих працівників.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців, чи то юридична особа, чи фізична особа-підприємець.
Відповідно до ст. 21 Кодексу закону про працю України (далі – КЗпП) фізичні особи-підприємці мають право укладати трудові договори з найманими працівниками. Це означає, що фізична особа – підприємець має вести кадрову документацію. Також, починаючи з 2015 року КЗпП не зобов’язує реєструвати трудовий договір в службі зайнятості.
Трудовий договір вважається укладеним тільки після того, як його підписали роботодавець і працівник і видано наказ (розпорядження) про прийняття прицівника на роботу. Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно, фізична особа – підприємець до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинен обов’язково подати повідомлення до ДПС за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 “Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу”):
– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Як оплачувати працю найманого працівника та які відрахування до бюджету слід здійснювати?

Мінімальна заробітна плата на сьогодні складає 4173 грн. на місяць. З неї підприємець повинен щомісячно утримувати та перераховувати до бюджету 18% податку на доходи фізичних осіб (4173 Х 18% = 751,14 грн.) та 1,5% військового збору (4173 Х 1,5% = 62,60 грн.) , а також сплатити 22% єдиного соціального внеску (4173 Х 22% = 918,06 грн.).
У разі сплати ЄСВ у мінімально встановленому розмірі працівнику буде нараховуватися страховий стаж для призначення пенсії.
До виплати працівнику належить 3359,26 грн. (4173 – 751,14 – 62,60 = 3359,26 грн.).
Особливу увагу в трудовому законодавстві приділено легалізації трудових відносин. У новій редакції ст. 265 КЗпП викладено «Відповідальність за порушення законодавства про працю». Важливо зауважити, що штрафи є фінансовими санкціями й не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи накладаються Держпраці в порядку, визначеному Кабміном. Виконання постанови Держпраці покладається на Державну виконавчу службу. При цьому сплата штрафу не звільняє від усунення порушень трудового законодавства.
Зокрема, штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати податків та ЄСВ становлять по 30 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У 2019 р. розмір штрафу: 125 190 грн. Штраф за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених трудових відносин – 100 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. У 2019 р. розмір штрафу: 417 300 грн.

Платникам про новий механізм повернення помилково сплачених сум грошових зобов’язань та пені

У Головному управлінні ДПС у Харківській області інформують, що з 1 листопада 2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 щодо нового механізму повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Для максимальної зручності обробки заяв платників в процесі повернення коштів та унеможливлення виникнення помилок рекомендуємо платникам податків подавати заяви в електронній формі через «Електронний кабінет платника податків».
Заява повинна містити:
– податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
– найменування або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи);
– назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;
– суму помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;
– дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);
– напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:
1. на поточний рахунок платника податку в установі банку;
2. на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;
3. у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Також додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Підтвердні документи разом із заявою потрібно сформувати в один файл з дотриманням усіх вимог до його формату та розміру, зберегти, підписати та надіслати, як це передбачено «Електронним кабінетом платника податків».

Чи подавати форму № 1ДФ у разі повернення ФОП суми попередньої оплати при розірванні договору?

У разі повернення фізичною особою — підприємцем суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у розрахунку за формою № 1ДФ за попередній квартал, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.
Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Тобто у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб — підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

СГ, що припиняє діяльність помилки у поданій звітності з ЄВ, може виправити лише до дати зняття з обліку

 

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №435). Згідно з п.9 розд.ІІ Порядку №435, формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.
Отже, страхувальник, щодо якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

Щодо подання звіту про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг

Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок).
Цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку із отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку).
Пунктом 2 Порядку встановлено що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).
Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку).

 

11 листопада останній день подання звіту про суми податкових пільг за 9 місяців 2019 року

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що останній день подання звіту про суми податкових пільг за 9 місяців 2019 року – 11 листопада 2019 року.
Пунктом 3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 №1233, передбачено подання звіту суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
При звітуванні за 9 місяців 2019 року необхідно використовувати нові довідники пільг станом на 01.10.2019 року, які розміщено на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html

Завершено перехід на міжнародний стандарт IBAN

Інформуємо, що за повідомленням Національного банку України (далі – НБУ) (https://bank.gov.ua/news/all/zaversheno-perehid-na-mijnarodniy-standart-iban) усі банки України повністю завершили перехід на міжнародний стандарт номера банківського рахунка IBAN для зручної ідентифікації банківських рахунків і здійснення розрахунків між ними.
Номери рахунків клієнтів банків в Україні міститимуть 29 символів та відповідатимуть вимогам стандарту IBAN, який використовується у Європі. Завдяки скороченню кількості реквізитів використання цього міжнародного стандарту робить комфортнішим оформлення розрахункових документів.
Перехід на стандарт IBAN розпочався 05 серпня 2019 року і тривав до 31 жовтня 2019 року. Під час переходу на стандарт IBAN банки надавали інформацію про нові та змінені за стандартом IBAN рахунки клієнтів – платників податків відповідним контролюючим органам.
Статистика НБУ підтверджує, що дедалі більше клієнтів проводять розрахунки за стандартом IBAN. Станом на 31 жовтня 2019 року 103 учасники Системи електронних платежів здійснили 66 % від загальної кількості платежів саме з використанням IBAN.
Водночас клієнти ще мають час, щоб призвичаїтися до нового стандарту. Включно до 12 січня 2020 року можна використовувати ті платіжні реквізити, які застосовувалися до запровадження цього міжнародного стандарту. У цей період банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів, у яких заповнені або пара реквізитів «Код банку» та «Рахунок», або рахунок за стандартом IBAN.
Остаточний перехід усіх розрахунків клієнтів на стандарт IBAN відбудеться з 13 січня 2020 року – з цієї дати клієнти зможуть проводити розрахунки виключно з використанням IBAN.
Довідково:
IBAN (International Bank Account Number) – міжнародний номер банківського рахунка. Кожна держава самостійно встановлює структуру номера рахунка IBAN згідно з вимогами стандарту ISO 13616. Для України IBAN складається із 29 літерно-цифрових символів: коду країни, контрольного розряду, коду банку та номера рахунка.
У результаті запровадження IBAN за першими двома літерами одразу можна розпізнати країну учасника розрахунку (UA – Україна), а за допомогою контрольного розряду – забезпечити уніфіковану перевірку рахунка клієнта на його коректність.

Впровадження єдиного рахунку створить максимально комфортні для платників правила розрахунків з бюджетом та цільовими фондами

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що з 1 січня 2021 року в Україні має запрацювати єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ. Впроваджується єдиний рахунок Законом України від 04.10.2019 № 190-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у Казначействі для ДПС, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податковий орган.
Так, зокрема, за допомогою єдиного рахунку можна буде сплатити податок на прибуток, ПДФО, ЄСВ, єдиний податок, рентну плату, а також податковий борг за цими податками.
Разом з тим, єдиний рахунок не може використовуватися для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, оскільки для їх сплати існують спеціальні системи електронного адміністрування.
Не може використовуватися єдиний рахунок також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет.
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Для розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платнику податків необхідно буде подати на виконання до банку, в якому він обслуговується, лише один розрахунковий документ про перерахування на єдиний рахунок загальної суми належних до сплати платежів або окремі розрахункові документи за відповідними податками та зборами.
ДПС у щоденному режимі (крім вихідних, святкових та неробочих днів) формуватиме в розрізі платників податків необхідні реєстри із зазначенням відповідної інформації та надсилатиме їх до Казначейства.
Реєстр платежів формуватиметься по платниках податків в межах коштів, сплачених ними на єдиний рахунок з дотриманням такої черговості сплати:
у першу чергу – недоїмка з єдиного внеску;
у другу чергу – податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення;
у третю чергу – грошові зобов’язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень;
у четверту чергу – визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску;
у п’яту чергу – грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
у шосту чергу – грошові зобов’язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
у сьому чергу – інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
При цьому, обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів до бюджету вважатиметься виконаним з моменту внесення коштів платником податку на єдиний рахунок.

Разом з податковою декларацією з податку на прибуток не забудьте подати і фінансову звітність

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що згідно з п. 46.2 ст.42 Податкового кодексу України платники податку на прибуток подають разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та її невід’ємною частиною.
Отже, останній день подання Декларації за три квартали цього року та фінансової звітності за цей період – 11 листопада 2019 року.
Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».
Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

---

04.11.19

 

До 10 листопада банки мають повторно направити повідомлення про усі відкриті рахунки за стандартом IBAN

Банки зобов’язані у 10-денний строк після закінчення перехідного періоду, встановленого для проведення зміни діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN, направити контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31 жовтня 2019 року рахунки клієнтів – платників податків.
Це передбачено пунктом 5 постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» (із змінами) та пунктом 4 наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2019 за № 832/33803.
З 01 по 10 листопада 2019 року ДПС забезпечується приймання повідомлень про усі відкриті станом на 31 жовтня 2019 року нові/змінені рахунки платників податків у національній та іноземній валютах / кореспондентські рахунки за стандартом IBAN (Файли повідомлень F, V, К та T), які будуть направлені фінансовими установами у цей період.
Під час перехідного періоду з 05 серпня по 31 жовтня 2019 року банківськими установами проводилась інвентаризація відкритих рахунків клієнтів у старому форматі. Надходження від контролюючих органів відмови у взятті рахунку на облік вказувало на те, що стосовного певного рахунку банк має вжити додаткових заходів для належної ідентифікації рахунку та/або клієнта рахунку у старому форматі.
З 01 по 10 листопада 2019 року банки мають повторно направити повідомлення про усі відкриті рахунки за стандартом IBAN, у тому числі про рахунки за стандартом IBAN, які не були взяті на облік у контролюючих органах.
Оскільки першоджерелом даних про рахунки клієнтів банків – платників податків є інформація, яку направляють банки в повідомленнях про відкриття/закриття рахунків платників податків на виконання вимог статті 69 Податкового кодексу України, з 01 по 10 листопада 2019 року на направлені повідомлення про зміну рахунків платників податків у національній та іноземній валютах за стандартом IBAN банк отримає підтвердження про взяття рахунку на облік або повідомлення, що такий рахунок уже обліковується у контролюючих органах (код причини відмови «5»).

Увага! Платники податку на прибуток звітують по 11 листопада включно

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що з 01 жовтня в Україні розпочалась кампанія декларування податку на прибуток, яка триватиме по 11 листопада 2019 року включно(09 листопада 2019 – вихідний день).
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, крім випадків, для яких п. 137.5 ст.137 Податкового кодексу України встановлено річний податковий (звітний) період:
-платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
-виробників сільськогосподарської продукції;
-платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.
При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу – абз.2 п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 ПКУ.

Програмні реєстратори розрахункових операцій від ДПС будуть надаватися і обслуговуватися безкоштовно

Після опублікування Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» № 128-IX від 20.09.2019, лунають запитання щодо доступності та вартості програмного рішення для РРО, яке має розробити ДПС.
Пояснюємо: відповідно до закону «Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання». Йдеться про повнофункціональне рішення, яке будь-який продавець зможе завантажити з сайту податкового органу, встановити на свій власний “гаджет”, перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього загальнодоступного рішення буде безкоштовним для платника, без плати за обслуговування чи «прихованих платежів». У той же час суб’єкти господарювання можуть скористатися програмними рішеннями й інших розробників, або розробити власне програмне забезпечення.

Користуйтесь електронними сервісами ДПС

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнямhttp://tax.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servisi-/розміщені наступні електронні сервіси:
Електронний кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua), через відкриту частину якого платники мають можливість скористатись інформацією з реєстрів, що є загальнодоступними.
У приватній частині, після ідентифікації особи, доступні такі сервіси:
– Податковий календар;
– Стан розрахунків з бюджетом;
– Листування з органами ДПС;
– Облікові дані;
– Пошук інформації в реєстрах ДПС;
– Подання заяв/запитів;
– Подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді;
– Сплата податків (фізичним особам);
– Перегляд даних СЕА ПДВ;
– Інші електронні сервіси.
Інформація з реєстрів (https://cabinet.tax.gov.ua/registers), зокрема:
– Дані про взяття на облік платників;
– Реєстр страхувальників;
– Дані реєстру платників ПДВ;
– Реєстр платників єдиного податку;
– Інформація про РРО;
– Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;
– Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами.
Дізнайся більше про свого бізнес-партнераhttp://tax.gov.ua/businesspartner), за допомогою якого можна перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс(http://zir.tax.gov.ua/), де можливо передивитись «Запитання – відповіді з Бази знань»; «Нормативні та інформаційні документи»; «Останні зміни в законодавстві»; «Письмові консультації» тощо.
Сервіс «Пульс» (http://tax.gov.ua/others/puls-), за допомогою якого можливо повідомити про неправомірні дії працівників ДПС.
Електронна звітність (http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/), де розміщено Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Декларування громадян (http://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі – ПКУ).
Відповідно до пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Згідно з пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ («Спрощена система оподаткування, обліку та звітності»).
Підпунктом 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.
Звертаємо увагу! При надсиланні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, датою подання заяви вважається дата подання письмової кореспонденції для пересилання (дата відправлення), яка відбивається на адресному боці поштового відправлення та описі.

До уваги платників ПДВ!

 

Головне управління ДПС у Харківській області доводить до відома платників ПДВ, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Норми встановлені п. 43.1 ст. 43 ПКУ.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ).
Відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ складовою формули щодо суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є загальна сума поповнення з поточного рахунку платника ПДВ рахунка в системі електронного адміністрування (∑ПопРах).
Суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернуті на електронний рахунок, не змінюють значення ∑ПопРах, а отже не змінюють суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Якщо в подальшому платник приймає рішення про повернення коштів з електронного рахунка на поточний рахунок, то значення ∑ПопРах зменшується на суму ПДВ, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку на поточний рахунок платника.

Реєстрація суб’єктів господарювання платниками акцизного податку

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.
Органи ліцензування, уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденнийстрок з дня здійснення таких дій.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
– суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
– всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.

Для отримання податкової знижки за навчання необхідно укласти договір з закладом освіти

 

Право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Пунктом 5 ст. 79 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Отже, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник ПДФО може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.
При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»

Державна податкова служба України представляє проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – проєкт постанови).
Проєкт постанови розроблено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Метою проєкту постанови є затвердження порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, порядку роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розробником проєкту постанови є Державна податкова служба України.

Щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування платником єдиного податку (фізичною особою – підприємцем)

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі – ПКУ).
Відповідно до пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Згідно з пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ («Спрощена система оподаткування, обліку та звітності»).
Підпунктом 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.
Звертаємо увагу! При надсиланні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, датою подання заяви вважається дата подання письмової кореспонденції для пересилання (дата відправлення), яка відбивається на адресному боці поштового відправлення та описі.

Щодо оподаткування ПДФО та військовим збором доходу самозайнятої особи, отриманого у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності від Фонду соціального страхування України

Відповідно до частини першої ст. 19 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці, далі – Закон № 1105) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 20 Закону № 1105 встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Зокрема, за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення, який виплачується фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума страхових виплат, які отримує такий платник з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом. Водночас слід зауважити, що винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору 1.5 відсотки, встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ПКУ).
Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності, нарахована (виплачена) особі, яка провадить незалежну професійну діяльність фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування, є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а фонд є податковим агентом щодо такого доходу.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – ф. № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою – «127».

Відповідальність за порушення трудового законодавства

Отож, якщо цього річ роботодавець здійснить:
– фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору;
– оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
– виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску, то за такі порушення йому варто очікувати на фінансову відповідальність у вигляді 30 мінімальних зарплат, а саме 125190 грн, щодо кожного працівника.
Якщо ж роботодавець не дотримуватиметься:
– мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за недоплату за роботи в нічний час, роботи в вихідний або святковий день, понадурочної роботу та інші питання оплати праці);
– встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбаченнях законами України, тоді до нього застосують фінансове покарання у вигляді 10 мінімальних зарплат – 41730 грн.
За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законом про працю, більш як за один місяць, чи виплату їх не в повному обсязі, роботодавець відповість 3 мінімальними зарплатами – 12519 грн.
І найменший розмір фінансової відповідальності, 1 мінімальна зарплата, тобто 4173 грн, передбачено за порушення інших вимог трудового законодавства.
Окрім фінансових санкцій, за фактичний допуск працівника без трудового договору та за несвоєчасне повідомлення фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, до керівників підприємств застосують адміністративну відповідальність у розмірі від 8500 грн до 17000 грн.

---

21.10.19

Особливості оподаткування доходів репетиторів

 

Послугами вчителів-репетиторів користуються більшість батьків, які прагнуть покращити знання дітей, здобуті в школі, або підготувати їх до вступу у виші.
Дохід, отриманий педагогом-репетитором за навчання, підлягає обов’язковому декларуванню.
Вчителям, викладачам та особам, які надають репетиторські послуги, варто враховувати наступне:
відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу Українидохід з джереломїхпоходження з України – будь-якийдохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числівід будь-якихвидівїх на територіїУкраїни. Якщовикладач-репетитор не є фізичною особою – підприємцем, але постійнонадаєрепетиторськіпослугифізичним особам, то вінзобов’язанийвключити суму таких доходів до загальногорічногооподатковуваного доходу та подати податковудекларацію за наслідкамизвітногоподаткового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік викладач-репетитор подає до 1 травня 2020 року за місцем податкової адреси (реєстрації) чи онлайн з використанням електронного підпису. Суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору, зазначену в річній податковій декларації такий викладач-репетитор самостійно сплачує до 1 серпня 2020 року.
Доходи від репетиторства відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, оподатковуються податком на доходи фізичнихосіб за ставкою 18 відсотків. Такожізвказанихдоходівсправляєтьсявійськовийзбір за ставкою 1,5 %.
Репетиторськіпослугице,зокремапідготовкадітей до школи, вступу до навчальнихзакладів, незалежноготестування, навчання з будь-якихпредметів, написаннярефератів, виконанняконтрольних, курсових, дипломнихробіттощо.
За бажанням, викладач – репетитор може здійснити державну реєстрацію та проводити діяльність як фізична особа-підприємець. Переваги ФОП: трудовий стаж, офіційна довідка про доходи, та ін. Зареєструвати ФОП може кожен громадянин, який досягнув 16 років і має офіційно зареєстроване місце проживання. Для реєстрації потрібні такі документи:
• паспорт громадянина України;
• ідентифікаційний код платника податків.
В законодавстві існує дві системи оподаткування: загальна й спрощена.
Особливості загальної системи оподаткування:
• потрібно мати реєстратор розрахункових операцій, тобто касовий апарат;
• ФОП на загальній системі оподаткування може займатися видами діяльності, які заборонені підприємцям на спрощеній системі;
• підприємець не має обмежень щодо кількості найманих працівників, обсягів реалізації та доходів;
• обсяг податків залежить від отриманого доходу. Тобто, якщо за звітний період немає заробітків, підприємець не сплачує платежі, крім єдиного внеску у розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок. Тобто не менше 918,06 грн. в 2019 році.
При загальній системі оподаткування сплачуються:
• ЄСВ – не менше 918,06 грн./міс;
• ПДФО (податок на доходів фізичних осіб) – 18% від чистого оподатковуваного доходу. Щоб його розрахувати, потрібно відняти від суми доходів документально підтверджені витрати, пов’язані з їх отриманням. 18% від цієї різниці – розмір ПДФО кожного окремого місяця;
• військовий збір – 1,5% від доходу, з якого справляється ПДФО.

У разі відмови в третьому кварталі від спрощеної системи оподаткування необхідно подати декларацію не пізніше
11 листопада 2019 року

 

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Підпунктом 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п.291.4 ст.291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.
Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої або другої групи, який відмовляється від спрощеної системи оподаткування протягом року, зобов’язаний подати до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за податковий (звітний) квартал, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Роботодавці зобов’язані своєчасно сплачувати єдиний внесок

 

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску, зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Норми, визначені частиною 12 ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).
Роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8 ст.9 Закону №2464).
Порядок нарахування і сплати єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція №449).
Згідно з п.11 розділу ІV Інструкції №449 у разі, якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у Інструкції №449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст.9 Закону №2464).
Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Щодо складання акцизних накладних на операції з відпуску пального

Щодо складання акцизних накладних на операції з відпуску пального з акцизного складу через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу іншого суб’єкта господарювання – платника акцизного податку з реалізації пального.
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Пунктом 231.1 ст. 231 Кодексу визначено обов’язок платника податку скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зокрема при реалізації пального або спирту етилового.
Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. Відповідно до п.п. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Отже, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, не може вважатись акцизним складом / акцизним складом пересувним.
Пунктом 232.3 ст. 232 Кодексу визначено, що в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) зміна показника åАНаклОтр (тобто обсягу пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не відбувається на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку – отримувачу пального.
До нормативного врегулювання питання обліку та відображення в СЕА РПСЕ операцій з реалізації пального з акцизного складу (який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним), через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу платника акцизного податку з реалізації пального, пропонуємо в акцизних накладних, складених на такі операції, у відповідному рядку зазначати ознаку щодо напряму використання пального «4» – реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

Як правильно сплатити єдиний податок на рахунки IBAN фізичним особам – підприємцям, що працюють на ІІІ групі спрощеної системи оподаткування

Для сплати єдиного податку в органах Казначейства відкриті два рахунки – з кодами класифікації доходів бюджету 18050401 та 18050400. Постає запитання, на який рахунок ФОП має перераховувати кошти?
З цього приводу Державна податкова служба повідомляє таке: єдиний податок сплачується фізичними особами ІІІ групи на код 18050401 у разі реєстрації платника в містах з районним поділом. Наприклад Харків, Дніпро, Запоріжжя, та ін.
ФОП, зареєстровані на інших територіях, мають сплачувати єдиний податок на код 18050400.

Не підлягає оподаткуванню ПДФО сума коштів, що надається благодійною організацією як допомога на лікування

 

Згідно з п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації.
Норми п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ можуть бути застосовані благодійною організацією за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).
Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи – платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.
Податковий кодекс України не визначає відмінностей в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном.

До уваги платників податку на прибуток: за ІІІ квартал 2019 року необхідно подавати актуальні форми фінансової звітності

 

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що 23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2019 № 266 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за № 685/33656 (далі – Наказ № 226).
Наказом № 226 внесені зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, зокрема форму фінансової звітності № 1-м «Баланс» доповнено новими показниками:
Нематеріальні активи – 1000;
Первісна вартість – 1001;
Накопичена амортизація – 1002.
Крім того, відповідно до п. 2 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 із змінами норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (далі – підприємства), зокрема:
1) для складання Фінансової звітності малого підприємства (Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність») –
● малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);
● представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності;
2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства (Додаток 2 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність») –
● мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
● підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
● непідприємницькими товариствами.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПКУ).
Пунктом 46.2 ст. 46 ПКУ визначено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та є її невід’ємною частиною.
Враховуючи викладене, з метою ефективного забезпечення проведення кампанії декларування з податку на прибуток за три квартали 2019 року платникам необхідно подавати до контролюючих органів актуальні форми фінансової звітності, які є невід’ємною частиною декларацій.

Деякі особливості розірвання договору про добровільну участь у сплаті єдиного внеску

 

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що частиною 1 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Згідно із частиною 2 ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені у частині 1 ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний застрахованою особою за її бажанням, якщо договір діяв не менше одного року (абзац другий п. 1 частини 8 ст. 10 Закону № 2464).
Однак, у разі набуття застрахованою особою відповідно до Закону № 2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування договір про добровільну участь може бути достроково розірваний територіальним органом (абзац другий п. 2 частини 8 ст. 10 Закону № 2464).
Тобто, фізична особа, яка виявила бажання на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування укладає договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску на термін визначений у договорі, але не менше одного року.
Розірвати договір достроково, впродовж першого року дії, може лише територіальний орган за умови набуття застрахованою особою зобов’язань щодо участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (працевлаштування).

Декларуєте податок на прибуток? Не забудьте подати фінансову звітність

 

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що з метою належної організації кампанії декларування податку на прибуток за три квартали 2019 року Державна податкова служба України в листі від 11.10.2019 №2824/7/99-00-04-03-01-17 повідомляє про внесені зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України.
Так наказом від 31.05.2019 №266 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», зокрема форму фінансової звітності №1-м «Баланс» доповнено новими показниками:
Нематеріальні активи -1000
Первісна вартість – 1001
Накопичена амортизація – 1002.
Згідно з п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 Кодексу. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.
Звертаємося до платників податку на прибуток підприємства, з метою уникнення ситуації щодо відмов контролюючими органами у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2019 року не допускати подання неактуальних форм фінансової звітності, які є невід’ємною частиною декларації.

Передача майна у фінансовий лізинг. Як нарахувати ПДВ

 

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
– товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
– газу, який постачається для потреб населення.
Відповідно до п.п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг та повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.
Тобто, операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг, є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування яких визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ. При цьому датою виникнення податкових зобов’язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

Сплачуйте податки, збори, платежі та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
на діючі нові рахунки

 

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу платників, що з 1 жовтня 2019 року діють нові реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів і платежів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.
Звертаємо увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що з 1 жовтня 2019 року функціонують нові реквізити небюджетних рахунків 3719 за стандартом IBAN в АС «Є-Казна Доходи» для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (код банку – 899998) відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.
Реквізити нових бюджетних рахунків для сплати податків, зборів і платежів та небюджетних рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщені на субсайті територіальних органів ДПС в Харківській області офіційного веб – порталу ДПС України в розділі «Бюджетні рахунки».

---

15.10.19

Платники акцизу вперше подають нову декларацію не пізніше 21 жовтня 2019 року за звітний період – вересень 2019 року

Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 189 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 774/33745 (далі – Наказ № 189), внесено зміни до форми податкової декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14.
Згідно з частиною другою п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Наказ № 189 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 09.08.2019 (опубліковано в офіційному виданні Офіційний вісник України 09.08.2019 № 60).
Крім того п. 49.20 ст. 49 Кодексу передбачено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відтак, враховуючи викладене, платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених Наказом № 189, не пізніше 21 жовтня 2019 року за звітний період – вересень 2019 року.

З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи

З 1 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».
Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:
-доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;
-розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;
-в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно – правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця»;
Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) з доходів, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Кодексу та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим в новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку.
У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Кодексу визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Сплачувати податки стане легше

З 1 січня 2021 року в Україні впроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску. Це створить максимально комфортні та зрозумілі для платників правила розрахунків з бюджетом та цільовими фондами, скоротить їх фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску. Також сплачуватимуться грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень, за винятком грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також частини чистого прибутку (доходу), які сплачують державні та комунальні унітарні підприємства та їх об’єднання.
Для розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платнику податків необхідно буде подати на виконання до банку, в якому він обслуговується, лише один розрахунковий документ про перерахування на єдиний рахунок загальної суми належних до сплати платежів або окремі розрахункові документи за відповідними податками та зборами.
ДПС у щоденному режимі (крім вихідних, святкових та неробочих днів) формуватиме в розрізі платників податків необхідні реєстри із зазначенням відповідної інформації та надсилати їх до Казначейства.
Реєстр платежів формуватиметься по платниках податків в межах коштів, сплачених ними на єдиний рахунок. Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Інформуємо щодо зміни рахунків

 

З 01 жовтня 2019 року у зв’язку із запровадженням Державною казначейською службою України рахунків відповідно до вимог стандарту ІВАН змінені реквізити небюджетних рахунків за балансовим рахунком 3719, відкритих для зарахування надходжень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
При цьому наголошуємо, що кошти сплачена на недіючі рахунки по зарахуванню ЄСВ не будуть зараховуватися, а повертатися платникам, як нез’ясовані надходження.

Про підстави для позбавлення ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем

 

Статтею 15 Закону України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачені такі підстави для анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями:
• заява суб’єкта господарювання;
• рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;
• несплата чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;
• рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);
• рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;
• рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;
• порушення вимог ст.15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Щодо строків оскарження податкового повідомлення-рішення

Відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України (далі -ПКУ), платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів.
Також, згідно до п.56.3. ст.56 ПКУ платник податків має право протягом 10 днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення (далі – рішення) оскаржити його до контролюючого органу вищого рівня, скарга, подана із дотриманням строків, визначених даним пунктом, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Своєчасна сплата ЄСВ – запорука майбутнього

 

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – єдиний внесок) від 08.07.2010р №2464 – VІ єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, у яких граничний термін сплати єдиного внеску за календарний місяць – пізніше 28 числа наступного місяця.
Чинним законодавством не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Крім того, згідно з п.13 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 щодо нарахування, застосування та стягнення сум штрафів з єдиного внеску, строк давності не застосовується.
Нагадуємо, що несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому, адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

 

Маркетингові послуги: порядок оподаткування ПДВ

 

Відповідно до п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 цієї статті.
Враховуючи вищенаведене, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.

До уваги платників податків військового збору

 

Відповідно до пп.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N2755-VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ.
Згідно з п.163.1 ст.163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об’єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.XX ПКУ (пп.1.3 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПКУ, за ставкою, визначеною пп.1.3 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.XX ПКУ (пп.1.4 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.XX ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Згідно із абзацом третім пп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року N215, із змінами і доповненнями, Державна казначейська служба України відповідно до покладених завдань здійснює відкриття і закриття рахунків в національній валюті, проводить операції на рахунках, формує та видає виписки з рахунків.
Враховуючи викладене, у разі затримки з відкриттям рахунків для сплати військового збору рекомендуємо податковим агентам акумулювати суми коштів, призначені для сплати військового збору, з метою їх подальшого перерахування на відповідні рахунки.

Повернення товару враховують до обсягу при реєстрації платником ПДВ

 

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи.
Згідно з п. 182.1 ст. 182 ПКУ якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів» (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) та «постачання послуг» (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) і приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців.
Отже, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставлені ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

Кого звільнено від оподаткування прибутку?

Звільнення від оподаткування прибутку підприємств передбачено у ст. 142 розд. ІІІ та підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 142.1 ст. 142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відс. середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відс. суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
При порушенні вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.
Підприємства та організації, на які поширюється дія п. 142.1 ст. 142 ПКУ, реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників цього податку.
Пунктом 142.2 ст. 142 ПКУ встановлено, що на період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.
При порушенні вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.
Згідно з п. 142.3 ст. 142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.
При порушенні вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.
Крім того, тимчасово, до 01 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (абзац перший п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
На період до 31 грудня 2021 року передбачено застосування ставки нуль відсотків для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним у п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Додаток 6 до декларації акцизного податку: відображаємо алкопродукцію у відповідних графах

 

Відповідно до п. п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Форма декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14.
Пунктом 9 розд. V Порядку передбачено, що розд. I Додатка 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до Декларації (далі – Додаток 6) заповнюється при здійсненні роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну.
У графі 2 розд. I «Вид підакцизних товарів» Додатка 6 вказується назва товару (продукції), який (яку) відповідно до підпунктів 215.3.1, 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 розд. VI ПКУ віднесено до підакцизних.
При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 наступним чином:
– рядок 1 – лікеро-горілчана продукція. У цьому рядку зазначаються горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої в свою чергу поділяються на групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні. Також у цьому рядку зазначаються слабоалкогольні напої – алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відс. об’ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см. куб., виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю (абзац восьмий ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481)), зокрема – «SHAKE», «Лонгер», «Бренді-кола», «Ром-кола», «Джин-тонік», «Рево» та інші;
– рядок 2 – виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше. Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п. п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). На підставі цього у рядку 2 зазначають інші алкогольні напої, отримані шляхом переробки та збродження плодів та ягід, соків плодово-ягідних за спеціальною технологією міцністю до 8,5 відс. об’ємних одиниць, а саме: сидри, перрі та інші. Також у рядку 2 вказують інші спиртові дистиляти – віскі, ром, джин, текіла, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше та інші товари, які не відносяться до рядка 1;
– рядок 3 – пиво. Пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (п. п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). У цьому рядку зазначають пиво, пиво спеціальне – «BEERMIX». При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.
Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» декларації акцизного податку заповнюється на підставі Додатка 6.

Витрати на розробку сайту: місце у податковому обліку платника податку на прибуток

Згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 №327/225, вебсайт – це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.
З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України та ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).
Розміщення сайту в мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення сайту (хостинг).
Статтею 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.
Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року №522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).
Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 та п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242, нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація, зокрема, у податковому обліку до групи 6 включаються інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
З урахуванням викладеного, витрати платника податку, пов’язані з розробкою сайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Кого із «єдинників» зарахують до платників ПДВ

Для цілей оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником податку, зокрема, є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).
Застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розд. XIV ПКУ.
Статтею 297 ПКУ, зокрема, передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно із п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
– 3 відсотки доходу – при сплаті ПДВ згідно з ПКУ;
– 5 відсотків доходу – при включенні ПДВ до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:
а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, при переході ним на спрощену систему оподаткування;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, при добровільній зміні ставки єдиного податку;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.

---

09.10.19

 

Дохід у вигляді добровільного медичного страхування підлягає оподаткуванню

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.16 ПКУ).
Тобто така сума, сплачена роботодавцем страховій компанії на користь працівника, оподатковується податком на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та військовим збором у розмірі 1,5 відсотка, як додаткове благо.
У формі № 1-ДФ дохід, отриманий працівником у вигляді добровільного медичного страхування, відображається за ознакою «124».

Платникам туристичного збору за новою формою необхідно звітуватись з ІІІ кварталу 2019 року

З 1 січня 2019 року змінено порядок справляння туристичного збору, зокрема: база справляння збору, порядок встановлення ставки збору, визначено поняття внутрішнього та в’їзного туризму, запроваджено норму, відповідно до якої збір може сплачуватися авансовими внесками.
Про це ДПС України листом від 30.09.2019 року №2140/7/99-00-04-04-03-18 проінформувало платників податків.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 року за №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору» внесено зміни до форми Податкової декларації з туристичного збору. Зазначений наказ опубліковано в «Офіційному Віснику» 13.08.2019 року за №61 і цього ж дня набрав чинності.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України, у разі запровадження нової форми декларації її застосування передбачено з наступного кварталу за днем оприлюднення.
Враховуючи зазначене, з метою належного забезпечення платниками туристичного збору норм Кодексу при визначенні податкових зобов’язань з туристичного збору Декларацію за новою формою необхідно подавати вже за ІІІ квартал 2019 року.
Нагадаємо, у новій формі декларації передбачено Додаток «Розрахунок № 2 податкових зобов’язань з туристичного збору», в якому зокрема зазначається кількість діб розміщення, розмір мінімальної заробітної плати та ставку податку в залежності від типу туризму (внутрішній або в’їзний).
Окрім цього, у Розділі ІІ Додатку здійснюється розрахунок авансових внесків з туристичного збору, а також вказуються реквізити рішення органу самоврядування про встановлення таких авансових внесків (що передбачено п. 268.7.1 ст. 268 Податкового кодексу України).
Також змінами передбачено, якщо суб’єкт господарювання є податковим агентом на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам за КОАТУУ органів місцевого самоврядування, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним відповідним контролюючим органом, подається одна Податкова декларація з кількома додатками.

За несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність

За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;
-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.
Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

При отриманні інвестиційного прибутку фізична особа повинна сплатити ПДФО

При отриманні доходу (інвестиційного прибутку) при обміні інвестиційного активу на об’єкт нерухомого (рухомого) майна фізична особа повинна надати податкову декларацію у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з:
обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента. Згідно з п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Відповідно до норм п. 170.2 ст. 170 ПКУ платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами має право скористатися послугами професійного торговця цінними паперами, включаючи банк та укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента.

Яким чином оподатковуються та відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ дивіденди, які нараховані на користь ФО – померлого засновника та виплачуються спадкоємцю?

Особливості оподаткування доходів фізичної особи у вигляді дивідендів регламентуються п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.
Водночас, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ)).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – податковий розрахунок за формою № 1-ДФ), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі – Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, сума доходу у вигляді дивідендів відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «109» (крім дивідендів, визначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Пунктом 3.2. розд. ІІІ Порядку встановлено ,що у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а «Сума нарахованого доходу» є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податкоим агентом (п. 3.3 розд. ІІІ Порядку).
У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством (п. 3.4 розд. ІІІ Порядку).
У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (п. 3.5 розд. ІІІ Порядку).
Враховуючи викладене, дохід у вигляді дивідендів, який нарахований юридичною особою на користь померлої фізичної особи (акціонера), відображається податковим агентом в податковому розрахунку за формою № 1-ДФ у останньому звітному періоді на який припадає день смерті фізичної особи з зазначенням іі РНОКПП або серії та номера паспорта, шляхом заповнення граф 3а, 4а та 4.
При цьому графа 3 податкового розрахунку форми № 1-ДФ заповнюється податковим агентом в тому кварталі, в якому відбулась виплата зазначених дивідендів фізичним особам (спадкоємцям).

Перереєстрація платника ПДВ: чи заповнюється поле «Причини реєстрації» у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ

Головне управління ДПС у Харківській області області нагадує, що перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст.183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
Зокрема, п. 183.15 ст. 183 ПКУ визначено, що у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ такий платник подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.
Згідно з п.п. 4.2 п. 4 розділу ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233) із змінами і доповненнями, для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». Другий аркуш реєстраційної заяви платником ПДВ не заповнюється та не подається до контролюючого органу.
У разі подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» платник ПДВ повинен вказати підстави для перереєстрації згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ. Місцезнаходження (місце проживання) платника заповнюється при перереєстрації у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання).
Поле «Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу» у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» може не заповнюватись.

Сплата рентної плати за спеціальне використання води садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).
Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у розділі 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).

Термін, в який контролюючі органи надсилають (вручають) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
– дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) контролюючими органами;
– платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
– платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
– платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
– платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Норми визначені п. 3 розділу VІ Інструкції № 449.
При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).

Продовжено термін переказу коштів за реквізитами «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача»

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що в Україні постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN) в Україні» із змінами з 05.08.2019 запроваджено міжнародний номер банківського рахунку за стандартом IBAN.
З 05.08.2019 усі банки відкривають клієнтам нові рахунки лише за стандартом IBAN, а діючі рахунки поступово (до 31 жовтня 2019 року) змінюють відповідно до вимог цього стандарту.
На теперішній час банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача», або рахунок за стандартом IBAN.
У зв’язку зі зверненням Державної казначейської служби України для забезпечення виконання бюджетних програм в повному обсязі, Постановою Правління Національного банку України від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162» (далі – Постанова НБУ № 118) ухвалено рішення про продовження до 12 січня 2020 року (замість до 31 жовтня 2019 року) можливості заповнення пари реквізитів «Код банку» та «Рахунок клієнта» у документах на переказ коштів.
Тобто до 12 січня 2020 року банки прийматимуть до виконання документи на переказ коштів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку» та «Рахунок клієнта», або рахунок за стандартом IBAN, а потім – виключно рахунок за стандартом IBAN.
Постанова НБУ № 118 опублікована на Офіційному інтернет-представництві Національного банку України 01.10.2019 та набрала чинності з 02.10.2019.

Суб’єкт господарювання має право отримати копію податкової звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Норми встановлені ст. 7 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939).
Розпорядники інформації, визначені частиною першою ст. 13 Закону № 2939, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Стаття 10 Закону № 2939 передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.

Про оформлення Заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявки), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма Заявки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Забороняється переміщення пального або спирту етилового, зокрема, транспортними засобами, що не зазначені у Заявках, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Норми встановлені п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.2019 за № 579/33550.
Пунктом 3 Порядку визначено, що Заявку складають та надсилають до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності.
Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу Заявок здійснюється із дотриманням вимог законів щодо електронних довірчих послуг та електронного документообігу (закони України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями).

Як подати форму № 1ДФ за відокремлений підрозділ?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі — Податковий розрахунок за формою 1 ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі — Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Враховуючи викладене, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, то Податковий розрахунок за формою 1 ДФ у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу у порядку, встановленому п. 49.3 ст. 49 ПКУ.
Тобто юридична особа, яка подає Податковий розрахунок за формою 1ДФ на паперових носіях, надсилає копію розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням неуповноваженого відокремленого підрозділу поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Згідно з п. 2.6 розділу ІІ Порядку якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Податковий розрахунок за формою 1ДФ у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. У звітності, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) цього підрозділу.

Отримали подарунок: які ставки ПДФО сплачувати?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що об’єкти дарування, зазначені в пп. 174.1 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються за правилами, встановленими статтею 174.2 ПКУ для оподаткування спадщини.
Вартість будь-якого об’єкта дарування, що отримується обдарованими, які не зазначені у пп. 174.2.1 ПКУ, зокрема не членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною пп. 167.2 ПКУ, а саме 5 %.
За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти дарування, що отримуються від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення (пп. «а» пп. 174.2.1 ст. 174 ПКУ).
Отже, фізичні особи — резиденти, які отримують подарунок від фізичної особи — резидента — не члена сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують ПДФО за ставкою 5 % від вартості подарунка.
Слід зазначити, що будь-який подарунок, отриманий від фізичної особи-нерезидента, оподатковується за ставкою 18%.

Другий примірник акцизної накладної не зареєстровано: які наслідки?

Головне управління ДПС у Харківській області нагадують, що пп. 120-2.2 ПКУ визначено, зокрема, що відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника АН/РК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2% суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у такій АН/РК.
Сума акцизного податку для цілей п. 120-2.2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, а для спирту етилового – за ставкою, що встановлена на дату реалізації спирту етилового (п. 120-2.3 ПКУ).
При цьому, п. 25 підрозд. 5 розд. XX ПКУ передбачено, зокрема, що норми ст. 120-2 ПКУ, якими запроваджені нові штрафні санкції, застосовуються з 1жовтня 2019 року.
З огляду на зазначене, норми п. 120-2.2 ПКУ стосовно застосування штрафних санкцій за порушення термінів та порядку реєстрації другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування вперше починають застосовуватись із 1 жовтня 2019 року, тобто такі штрафні санкції можуть бути застосованими до акцизних накладних, розрахунків коригування до них, дата реєстрації яких в ЄРАН починається з 1 жовтня 2019 року.

---

02.10.19

До уваги платників податків!

27 вересня 2019 Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС завершив обслуговування програмно-технічного комплексу у зв’язку з реорганізацією Інформаційно-довідкового департаменту ДФС шляхом його приєднання до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.
Повний перелік актуальних технологічних сертифікатів розміщено у вкладці «Сертифікати Надавача» розділу «Пошук сертифікатів та СВС» на офіційному інформаційному ресурсіhttps://www.acskidd.gov.ua.
Для коректного функціонування електронних сервісів необхідно використовувати актуальні технологічні сертифікати.
Електронні сервіси функціонують з урахуванням змін.

До уваги платників податків!

З 01 жовтня 2019 року вступають в дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на імʼя територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій за стандартом IBAN (29 літерно-цифрових символів)!!!

Термін дії кваліфікованого сертифіката можна перевірити на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС

Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДФС (далі – КН ЕДП ІДД ДФС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДФС наступним чином:
1) за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».
Для цього в полі:
«код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
«Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
«УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).
При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.
Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
2) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

Подаємо уточнюючий звіт по єдиному внеску через «Електронний кабінет»

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок).
Електронні документи – документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України (далі – ПКУ), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами ПКУ, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку (п.12 розділу І Порядку) наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок формування Звіту), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2018 за № 692/32144).
У разі виявлення помилки страхувальником у Звіті після закінчення строку подання розділом V Порядку формування Звіту визначено заповнення, подання, перелік, кількість та типи таблиць Звіту, сформованого для виправлення помилок.
Вхід до «Електронного кабінету» здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС.
В відкритій частині «Електронного кабінету» у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) «Електронного кабінету» користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність, до ДПС.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 301.06.01).

Відтерміновано застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України

Законом України від 12 вересня 2019 року № 73-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України» (далі – Закон № 73-ІХ) Розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнено пунктом 94 такого змісту :
«Тимчасово, до 31 грудня 2019 року включно, відновити дію пунктів 92 та 93 цього розділу».
Крім того, згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 73-ІХ, тимчасово, до 31 грудня 2019 року включно, особи, відповідальні за дотримання умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту щодо транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, ввезених на митну територію України, звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої:
– частиною четвертою статті 469 Митного кодексу України;
-частинами шостою і сьомою (в частині керування транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку) та частинами восьмою і дев’ятою (в частині керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України) статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закон № 73-ІХ набрав чинності 22 вересня 2019 року, а саме, з дня, наступного за днем його офіційного опублікування в газеті «Голос України» (№ 180 від 21 вересня 2019 року).

До уваги платників єдиного соціального внеску!

ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників єдиного соціального внеску, що згідно до статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, надсилається вимога про її сплату. Відповідно до пунктів 3, 4 розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Трапляються непоодинокі випадки, коли платники податків змінюють фактичне місце проживання без повідомлення фіскальних органів та внесення змін, в зв’язку з чим не отримують вимогу про сплату боргу (недоїмки), яка відповідно до чинного законодавства вважається врученою та на підставі якої застосовується увесь комплекс заходів з погашення заборгованості.
З метою уникнення непорозумінь в частині вжиття заходів щодо примусового стягнення ЄСВ, звертаємо увагу платників податків на необхідність постійного моніторингу стану сплати ЄСВ та наявності (відсутності) заборгованості з вказаного платежу.
Одночасно повідомляємо, що отримати інформацію про стан заборгованості з ЄСВ можливо, безпосередньо звернувшись до відповідного органу ДПС або за допомогою електронного кабінету платника податків.

Відповідальність ФОП за несвоєчасно сплачений авансовий внесок єдиного податку

ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що несплата (неперерахування) фізичною особою – підприємцем, яка є платником єдиного податку відповідно до підпунктів 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної таким платником єдиного податку відповідно до ПКУ.
Норми визначені п. 122.1 ст. 122 ПКУ.

Податок на прибуток підприємств: порядок сплати

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (далі – податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).
Податковими (звітними) періодами для податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Крім того, п. 137.8 ст. 137 ПКУ визначено, що платники податку на дохід – суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Платники єдиного податку першої – четвертої груп можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають правоздійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07.02.1991 № 698-ХII «Про підприємництво».
Стаття 4 Закону України від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Умови перебування ФОП на єдиному податку першої – четвертої груп встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ, а п. 291.5 та 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які ФОП не можуть бути платниками єдиного податку першої – четвертої груп.
Відповідно доп.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Таким чином, ФОП – платники єдиного податку першої – четвертої груп можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови дотримання вимог розд. XIV ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування.

Коригування податкових зобов’язань з ПДВ: особливості складання розрахунку

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що для коригування сум податкових зобов’язань або виправлення помилок у податковій накладній постачальник (продавець) товарів та послуг, складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 податкової накладної (п. 21 Порядку заповнення податкової накладної та ст. 192 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Реєстрація розрахунку коригування в ЄРПН може здійснюватися тільки після реєстрації податкової накладної. Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований у зв’язку зі сплином терміну давності, встановленого ст. 102 Кодексу.
У разі зменшення суми компенсації вартості товарів або послуг:
– постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено; у разі не своєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.
– покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.
У разі збільшення суми компенсації вартості товарів або послуг:
– постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;
– покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складання.

ПДВ: постачання на умовах товарного кредиту

Відповідно до пп.14.1.245 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) товарний кредит – це товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
При постачанні товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ).
Отже, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

Про найманого працівника не забудьте повідомити податкову

ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника одним із таких способів:
– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413.
Відзначимо, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку про за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

---