Размещение рекламы в бегущей строке. Тел.: 099-501-93-26

Присоединяйтесь к нам:

15 сесія міської ради.

Операція «Урожай – 2016» дозволить залучити додаткових надходжень та сприяти підвищенню рівня зайнятості населення У масштабах України це значні суми додаткових надходжень та є одним із ричагів сприяння легалізації зайнятості населення.

 

                                                                                          

 

 

 

 

 

 

 

Операція «Урожай – 2016» дозволить залучити додаткових надходжень та сприяти підвищенню рівня зайнятості населення

У масштабах України це значні суми додаткових надходжень та є одним із ричагів сприяння легалізації зайнятості населення.

Завершився підготовчий етап проведення операції «Урожай 2016». Практичні кроки з її втілення обговорили сьогодні на семінарі – нараді в Південній ОДПІ під керівництвом заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області, куратора інспекції – Наталії Свєтош. У проведенні заходу також прийняли активну участь представники аграрного сектору семи районів обслуговування Південної ОДПІ.

Поточний захід був зумовлений моніторингом напрацювань в рамках всеукраїнської операції «Урожай – 2016».  Як належним чином організувати роботу, використати всі наявні резерви та напрацювання, налагодити порозуміння з аграрним бізнесом, що повинно принести суми додаткових надходжень до бюджетів, – обговорювали з представниками районних РДА, органів місцевого самоврядування.

«Мета цієї кампанії – недопущення використання аграріями схем ухилення від оподаткування, забезпечення місцевих бюджетів прозорими надходженнями податків від сільгоспників, створення рівних умов для роботи в рамках правового поля для всіх сільгоспвиробників», – акцентувала Наталія Свєтош.

Вона відмітила, що боротьба з маніпулюванням реальним станом заробітної плати, обсягами виробництва, використання пільгової системи оподаткування з метою створення ланцюгів фіктивного податкового кредиту та іншого у великих великих розмірах, захист людської праці і залучення платежів до бюджету всіляко підтримані на рівні ДФС області та країни.

Як повідомила очільник інспекції Вікторія Возна: «урожайність цього року має всі передумови для зростання. Але, поряд з цим, в аграрному секторі ще мають місце факти нелегального використання найманої праці, використання схем ухилення від сплати податків, не дивлячись на надані пільги, експлуатація земельних ресурсів у багатьох випадках без належної сплати податків. Щорічний аналіз та розрахунки підтверджують таку необхідність.

В цілому семінар видався продуктивним, відбулося живе спілкування, обмін думками та внесення слушних доповнень і пропозицій. А проведена деталізація та конкретизація вжитих заходів сприятиме досягненню більш високих результатів як у напрямку наповнення бюджету, так і у напрямку соціального захисту працівників аграрної галузі.

Українська делегація ознайомилася з функціонуванням грузинських пунктів пропуску

Триває візит української делегації на чолі з в.о. заступника Голови ДФС Мирославом Проданом до Грузії.  26 липня, представники України відвідали грузинський пункт пропуску «Сарпи» та морські пункти пропуску «Поті» та «Батумі», де ознайомилися з роботою зон митного оформлення, а також з інфраструктурою портів.

«Досвід наших колег з Грузії у напрямі розвитку портової інфраструктури та пропускної спроможності є цікавим для України. Адже ми активно працюємо над впровадженням нових технологій та інвестицій в українську митницю. Міжнародні проекти, в яких залучена Україна, та досвід наших партнерів допоможе нам створити українські пункти пропуску європейського рівня», – підкреслив Мирослав Продан.

Посадовець також зазначив, що фіскальна служба України зацікавлена в підвищенні рівня інформаційного обміну між двома країнами, зокрема, у напрямі виявлення митних правопорушень та визначення митної вартості товарів.

«Сьогодні ми знаходимося на стадії погодження проекту Технічних умов організації обміну інформацією між Україною та Грузією. Фіскальна служба зі свого боку докладе максимум зусиль, щоб зазначений документ був підписаний та налагоджений дієвий інформаційний зв’язок з нашими грузинськими колегами. Ми готові надати будь-яку допомогу та консультацію нашим партнерам», – наголосив Мирослав Продан.

Наразі обмін інформацією здійснюється по запитам адміністративної допомоги для проведення перевірок та розслідувань. Так, у 2016 році в митні органи Грузії було направлено 5 таких запитів для проведення перевірки законності зовнішньоекономічних операцій. Така ж кількість запитів була отримана і від грузинської сторони, на які оперативно надано відповіді. Зокрема, під час відпрацювання  інформації було встановлено факт незаконного ввезення в Україну сигарет загальною вартістю 4,4 млн. грн. При цьому в документах на товар зазначалася інша ціна, яка була заниженою в 3,6 раза. По виявленому порушенню складено відповідний протокол.

Під час візиту сторони також обговорили шляхи співпраці країн у рамках ГУАМ. Це регіональна організація за демократію та економічний розвиток, до складу якої входить Грузія, Україна, Азербайджан та Молдова. Так, з 14 липня поточного року набув чинності Протокол між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про організацію обміну попередньою інформацією про товари, транспортні засоби, які переміщуються через державні кордони держав-членів ГУАМ. Однак, повний обмін інформацією почнеться лише після затвердження технічних умов всіма керівниками. З боку України ці умови затверджено Головою ДФС .

Крім того, у рамках співпраці у другому півріччі цього року планується підписання Протоколу між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митних процедур щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через державні кордони держав-членів ГУАМ, а також Угоди про сприяння  транзиту товарів та транспортних засобів через території цих країн.

Хто в Україні найбільше сплачує податків

Державна фіскальна служба України оприлюднила інформацію щодо найбільших платників податків в державі.

За показниками станом на 1 квітня 2016 року, на першому місці знаходилася державна компанія ПАТ „Укргазовидобування”, яка цьогоріч збільшила суми сплачених податків майже в 7 разів. Так, за І квартал 2016 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року приріст склав 685%.

Другим великим платником податків стала НАК „Нафтогаз України”, чиї компанії добувають понад 97% нафти та газу в Україні. Приріст суми податків у І кварталі цього року в порівнянні з минулим склав 92%.

На третьому місці серед найбільших платників податків – приватна компанія „Філіпп Морріс Україна”, яка займається виробництвом тютюнових виробів. Ця компанія збільшила суми податків протягом І кварталу 2016 року (в порівнянні з І кварталом 2015 року) на 175%.

Базу оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних товарів встановлено пунктом 189.3 статті 189 ПКУ

Правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, встановлено пунктом 189.3 статті 189 Податкового кодексу України.

Зокрема, у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V Кодексу.

Датою збільшення податкових зобов’язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 Кодексу.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

—         для осіб, не зареєстрованих як платники податку, — виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

—         для платників податку — виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Отже, при реалізації особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, у межах договору, що передбачає передання права власності на такий транспортний засіб від особи, не зареєстрованої як платник ПДВ, до платника ПДВ, ціна такого транспортного засобу визначається не нижче його оціночної вартості, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону.

При подальшій реалізації (у тому числі при передачі у фінансовий лізинг) таким платником ПДВ вживаних транспортних засобів, придбаних в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, у межах договорів, що передбачають перехід права власності на такі транспортні засоби до платника ПДВ, ціна продажу таких вживаних транспортних засобів згідно з пунктом 189.3 статті 189 Кодексу визначається платником ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Оціночна вартість транспортного засобу розраховується суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону, та розрахунок такої вартості суб’єктом оціночної діяльності є обов’язковим лише при реалізації вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, особою, не зареєстрованою як платник ПДВ.

Крім того, повідомляємо, що Законом № 1084 при визначенні бази оподаткування за операціями з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, виключено вимогу щодо їх однорідності.

З урахуванням викладеного вище та у разі, якщо придбання платником податку вживаних транспортних засобів здійснювалося у лізингової компанії (лізингодавця) — платника ПДВ, для операцій з подальшого постачання таких транспортних засобів правила визначення бази оподаткування ПДВ, передбачені пунктом 189.3 статті 189 Кодексу, не застосовуються.

Разом з тим, у цьому випадку для таких операцій база оподаткування ПДВ визначатиметься відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу, виходячи з договірної вартості вживаних транспортних засобів з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, а податкові зобов’язання з ПДВ визначатимуться відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу на дату виникнення будь-якої з подій, що сталася раніше:

— дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата то вар і в/п о слуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

— дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Нагадуємо, що згідно з пунктом 189.3 статті 189 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом вважається:

— наземний транспортний засіб, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;

— судно, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;

— літальний апарат, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.

Довідково: лист ДФСУ від 18.07.2016 № 24269/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості оподаткування ПДВ операцій  з постачання вживаних транспортних засобів».

Щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів

Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підпри- ємств на суму виплачених дивідендів.

Порядок нарахування та сплати авансових внесків при виплаті дивідендів передбачений п. 57.11ст. 57 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), яким з 1 січня 2015 року запроваджено новий порядок їх розрахунку із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. При цьому якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Разом з тим Кодексом встановлено, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік (п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 розділу II Кодексу).

Тобто сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.

При цьому не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.

Враховуючи зазначене, рекомендовано при розрахунку зменшення нарахованої суми податку в рядку 16.3.1 Додатка ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (далі – Декларація №897), за 2015 рік також враховувати залишок суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою, у зменшення податкового зобов’язання з цього податку станом на 01.01.2015, що відображена у рядку 14.5.2 Додатка ЗП до рядка 14 Податкової декларації з податку на прибуток банку, поданої за 2014 рік.

При поданні Декларації № 897 платниками податку на прибуток підприємств, які будуть розраховувати зменшення нарахованої суми податку у Додатку ЗП з урахуванням залишку суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку станом на 01.01.2015, рекомендуємо подати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.

(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html).

Щодо зменшення нарахованої суми податку на суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном

Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо зменшення нарахованої суми податку на суми податку на прибуток, отриманого з інозем- них джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном.

Підпунктом 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу III Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом III Кодексу. Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

З метою використання платниками права, передбаченого п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу III Кодексу, рекомендуємо платникам збільшити показник рядка 16 Додатка ЗП на суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном та зараховуються під час сплати ними податку в Україні.

При поданні Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 платниками податку на прибуток підприємств, які будуть розраховувати зменшення нарахованої суми податку у Додатку ЗП з урахуванням сум податку на прибуток, що сплачені за кордоном, рекомендуємо подати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html).

Щодо подання в електронній формі доповнень до декларації

Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо подання в електронній формі доповнень до декларації.

Відповідно до п. 46.4 ст. 46 розділу II Податкового кодексу України у разі необхідності платник податків може подати разом з Декларацією №897 доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, для якого Кодексом встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному  веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html).

До уваги громадян! Суми ПДФО та військового збору із задекларованих доходів необхідно сплатити до 1 серпня

Відповідно до Податкового кодексу України громадяни, які задекларували доходи, отримані впродовж минулого року, повинні самостійно до 1 серпня 2016 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ними податковій декларації.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8 000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8 000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2 000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, — 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень — на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, та 2000 гривень на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

У разі зміни відомостей, зокрема, місця торгівлі, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Таким чином, на нове місце торгівлі суб’єкт господарювання повинен придбати нову ліцензію.

Більш детально з роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 115.03).

Податковий календар

28 липня, четвер,

останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за червень 2016 року

29 липня, п’ятниця,

останній день сплати:

— ПДВ за червень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

— акцизного податку за червень 2016 року;

— податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2016 року;

— податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за червень 2016 року на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

— військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2016 року;

— податку на доходи фізичних осіб зазначеного у річній податковій декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами;

— військового збору зазначеного у річній податковій декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами;

— авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за ІІ квартал 2016 року;

— авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за ІІ квартал 2016 року;

— єдиного податку платниками четвертої групи за ІІ квартал 2016 року;

— рентної плати за червень 2016 року за:

— користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

— користування радіочастотним ресурсом України;

-транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

— транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

— плати за землю за червень 2016 року.***

***Фізичними особами такий податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

Як визначити резидентський статус фізичної особи

Фізична особа — резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. Це визначено пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України.

Як визначити резидентський статус у спірних випадках, читайте у нашому роз’ясненні.

У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа — громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого — четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Також слід відмітити, що достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Нюанси визначення господарських операцій з реалізації продукції на експорт контрольованими

Засади визначення операцій контрольованими встановлено підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами – нерезидентами.

Одночасно у Податковому кодексі зазначається, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.

Визнання господарських операцій контрольованими здійснюється для цілей нарахування податку на прибуток підприємств у разі, якщо вони впливають (можуть впливати) на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

В той же час, згідно з пунктом 297.1 статті 297 ПКУ, платники єдиного податку, до яких належить й сільськогосподарський товаровиробник, що є платником єдиного податку четвертої групи, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Господарські операції такого сільгоспвиробника із реалізації сільськогосподарської продукції на експорт не впливають та не можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, та як платник звільнений від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з цього податку.

Таким чином, господарські операції сільськогосподарського товаровиробника, здійснені ним під час перебування на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими відповідно до статті 39 Податкового кодексу.

Для активації пільги із податку на землю необхідно подати заяву

Фізична особа – власник земельної ділянки, яка має документи, що посвідчують право такої особи на пільгу, звільняється від сплати податку. Щоб не сплачувати податок необхідно подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки відповідну заяву в довільній формі.

Від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Варто зазначити, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які передають їх в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Фахівці фіскального служби зазначають, що в раз коли право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право.

Нагадуємо, що нарахування фізичним особам сум земельного податку здійснюється податковими інспекціями, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення. Громадяни мають сплатити податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення через установи банків та поштові відділення. Мешканці сіл можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад за квитанцією про прийняття податків і зборів (форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів»).

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначені статтею 281 Податкового кодексу.

Фізичні особи-платники єдиного податку II и III груп можуть реалізовувати пиво без застосування РРО до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 млн. гривень

Фізичні особи — підприємці, які сплачують єдиний податок можуть проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами — підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

Оскільки пиво відноситься до алкогольних напоїв, фізичні особи-платники єдиного податку II и III груп, які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 млн. гривень.

Якщо обсяг доходу в календарному році перевищує 1 млн. гривень, застосування РРО є обов’язковим.

Зазначена норма визначена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 1 Постанови КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Коригування платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування після закінчення договору оперативної оренди

У разі здійснення платником податку на прибуток коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та, відповідно, зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень Податкового Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

У разі закінчення договору оперативної оренди об’єкт оренди вже не використовується у господарській діяльності платника (аналогічно як при ліквідації основного засобу).

Отже, після закінчення договору оперативної оренди платник податку на прибуток- орендар має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних П(С) БО, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної у податковому обліку.

Зазначена норма передбачена п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 09.06.2016 р. N 12788/6/99-99-15-02-02-15.

Застосування РРО платниками єдиного податку при розрахунках у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

1-ї групи;

2-ї та 3-ї груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

При цьому, при здійсненні суб’єктами господарювання розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується.

До безготівкових розрахунків відноситься: – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів; – перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Разом з тим, якщо розрахунки проводяться у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо в місці реалізації товару, то застосування РРО є обов’язковим.

Таким чином, для фізичних осіб-підприємців 2-ї і 3-ї груп єдиного податку, у разі здійснення безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток, жетонів використання РРО є обов’язковим, якщо обсяг доходу протягом календарного року перевищить 1 млн. грн.

Платники єдиного податку 3-ї групи – юридичні особи застосовують РРО на загальних підставах незалежно від обсягу доходу.

Зазначені норми визначені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР та п. 1.4 гл. 1 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою НБУ від 21.01.04 № 22.

Змінено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДФС при проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків

Наказом ДФС від 18.07.2016 №633 внесено зміни до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 № 22 (із змінами).

Зазначеними змінами врегульовано питання передачі слідчим підрозділам фінансових розслідувань матеріалів перевірок для прийняття рішення згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України (крім випадків, визначених пунктом 36 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу) виключно після узгодження грошових зобов’язань (зменшення бюджетного відшкодування), вимог та рішень щодо єдиного внеску. При цьому матеріали перевірок рекомендовано передавати протягом 20 робочих днів, наступних за днем узгодження прийнятих за їх результатами податкових повідомлень-рішень.

Відмова від негативної практики кримінального переслідування за ст. 212, 212¹ Кримінального кодексу України до остаточного узгодження грошових зобов’язань в адміністративному/судовому порядку сприятиме уникненню суперечок між бізнесом та контролюючими органами.

Способи подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів фіскальної служби

Повідомлення про прийняття працівника на роботу  подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413.

Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

-засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

— на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

— на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Державною фіскальною службою України розроблено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності», у якому платникам надана можливість сформувати Повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти електронно-цифровий підпис та направити його до Єдиного вікна податкової звітності.

Чи повинна юридична особа подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про відокремлені підрозділи, філії?

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (п. 22.1 ст. 22 розд. І ПКУ). Об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 гл.6 розд. ІІ ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 64.3. ст. 64 гл.6 розд. ІІ ПКУ).

Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням визначений розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280, із змінами (далі – Порядок).

Форму за № 20-ОПП «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» визначено у додатку 11 до Порядку (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП). Таке повідомлення подається протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню (п.63.3 ст.63 ПКУ, п. 8.4 розд. VIIІ Порядку).

Таким чином, відокремлений підрозділ юридичної особи (у т.ч. філія, представництво) є платником податків. Він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти пов’язані з оподаткуванням, через які здійснюється діяльність або щодо яких виникає обов’язок із сплати податків та зборів у відокремленого підрозділу шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Юридична особа подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП щодо підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність юридичною особою, крім об’єктів оподаткування, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи в установленому порядку.

Слід зауважити, що у разі закриття відокремленого підрозділу відокремлений підрозділ подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про закриття таких об’єктів оподаткування, а юридична особа – повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про відкриття об’єктів оподаткування, що не припиняються із закриттям відокремленого підрозділу. Так само подаються повідомлення і разі передачі об’єкта відокремленого підрозділу на баланс іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи або якщо внаслідок організаційних чи інших змін об’єкт перестав бути об’єктом оподаткування відокремленого підрозділу.

Контролюючий орган вносить до Єдиного банку даних юридичних осіб інформацію про об’єкти оподаткування після отримання повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Оскільки ПКУ не встановлено спеціальних строків опрацювання повідомлень за ф. № 20-ОПП, то контролюючі органи керуються строками виконання документів, визначеними Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242. Контролюючий орган вносить до Єдиного банку даних юридичних осіб інформацію про об’єкти оподаткування протягом 30 днів після надходження (реєстрації) повідомлення за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу.

В окремих випадках, коли повідомлення за ф. № 20-ОПП містить значний обсяг інформації про об’єкти оподаткування, наприклад, про об’єкти оподаткування великих платників податків, термін опрацювання такого повідомлення може бути збільшено, про що має бути поінформовано платника податків (із зазначенням причин).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.11).

Кому слід подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року

Починаючи зі звітних кварталів 2016 року декларацію з податку на прибуток підприємств щоквартально повинні подавати платники податку на прибуток підприємств з доходом за минулий 2015 рік понад 20 млн.гривень.

Подати декларацію за півріччя 2016 року також слід підприємствам, які ліквідуються у ІІ кварталі 2016 року.

Крім зазначених вище, за підсумками першого півріччя 2016 року слід відзвітувати підприємствам, які з третього кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

У разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування звітувати поквартально слід тим підприємствам, які перебуваючи на спрощеній системі оподаткування за 2015 рік отримали дохід більший, ніж 20 млн.гривень. Якщо дохід за 2015 не перевищив 20 млн.грн., то декларацію слід подавати за 2016 рік.

Сільськогосподарські підприємства, які в цьому році перейшли з четвертої групи єдиного податку на загальну систему оподаткування і хочуть обрати звітний період, який розпочинається з 1 липня поточного звітного року й закінчується 30 червня наступного звітного року, повинні подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року.

Також платникам єдиного податку слід подавати декларацію з податку на прибуток поквартально у разі виплати дивідендів та сплати авансових внесків з податку на прибуток. При цьому в декларації слід заповнити рядок 20 і додаток АВ, де відобразити суму сплачених авансових внесків у разі виплати дивідендів у ІІ кварталі 2016 року.

Подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року необхідно не пізніше 09 серпня 2016 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 19 серпня 2016 року.

Платники податку на прибуток (крім суб’єктів малого підприємництва, в яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб, а річний дохід не більше 10 млн. євро за середньорічним курсом НБУ (п.3 ст.55 Господарського кодексу України) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

Платники податку на прибуток, дохід яких за 2015 рік перевищив 20 млн.грн., зобов’язані при обчисленні податку на прибуток за звітні квартал, півріччя і 9 місяців 2016 року розраховувати різниці, які відображати в рядку 03 та додатку РІ, заповнювати додатки АМ та ЦП (у разі здійснення операцій з цінними паперами). До декларації за перше півріччя 2016 року слід перенести деякі суми з декларації за 2015 рік та І квартал 2016 року, зокрема: від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не враховані у зменшення податку на прибуток авансові внески при виплаті дивідендів тощо.

Торгівля пивом здійснюється лише за наявності ліцензії

Повідомляємо підприємців, які вирішили зайнятися реалізацією пива, що отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями можна лише за наявності зареєстрованого належним чином реєстратора розрахункових операцій – РРО.

Відповідно до чинного законодавства, розмір щорічної плати за ліцензію для торгівлі у містах становить 8 тис. грн. на кожний окремий, зазначений у ліцензії РРО (касовий апарат). На території сіл і селищ вартість даної ліцензії становить 500 грн. на рік.

Оплатити ліцензію можна разовим платежем або щоквартально рівними частками. Усі кошти, отримані за оплату ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, надходять до бюджетів місцевих громад.

У разі зміни місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами необхідно отримати нову ліцензію

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8 000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2 000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, — 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень — на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, та 2000 гривень на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

У разі зміни відомостей, зокрема, місця торгівлі, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Таким чином, на нове місце торгівлі суб’єкт господарювання повинен придбавати нову ліцензію.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 115.03).

Порядок проведення звірки розрахунків з бюджетом змінився

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким не передбачено звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском за відповідний звітний період та видача актів звірок.

Інформацію щодо стану розрахунків платника з бюджетом можна отримати у приватній частині «Електронного кабінету платника», що знаходиться на офіційному сайті ДФС України за електронною адресою:  https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/index.jspx.

Робота у приватній частині (особистий кабінет) здійснюється з використанням електронного цифрового підпису.

Електронний цифровий підпис можна отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, зокрема, безкоштовно в АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України  (http://acskidd.gov.ua/)

Пенсія не за віком: право на пільгу щодо сплати земельного податку

Варто нагадати, що від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорій фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

— для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

— для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

— для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

— для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

— для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Отже, фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв). При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).

Новостворений приватний підприємець: обираємо спрощену систему оподаткування

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Тобто зареєстрована в установленому порядку фізична особа – підприємець, яка до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подала заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, до першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася її державна реєстрація, перебуває на загальній системі оподаткування та подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування.

За серпень платники ПДВ повинні звітувати по-новому

Наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503 „Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України” внесено зміни, зокрема до форми податкової декларації з податку на додану вартість, яка затвердженої наказом від 28.01.2016 №21.

Відтак зміни вносяться у додатку 5 (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість. З таблиці 1 виключені рядки „30000000000” та „50000000000” та з таблиці 2 – рядок „усього за основною ставкою та ставкою 7”.

Викладено у новій редакції примітку „*” додатку 9 (Д9), у додатку 10 (Д10) змінено рядок 11.1 таблиці 2 та 3. Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3).

Подання податкової звітності за формою, яка враховує такі зміни, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).

Детальніше про ці та інші зміни йдеться у листі ДФС України від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17.

Сільгосптоваровиробники-спрощенці — вчасно підтвердіть свій статус на 2017 рік

Відповідно до п.п.292.1.1 ст.292 ПКУ, об’єктом оподаткування для платників єдиного податку 4 групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарських товаровиробників або надана їм у користування, у тому числі на умовах оренди.

При цьому ст.126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-III визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється згідно до Закону України від 01.07.2004 року №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно, площа земельних ділянок, інформація про які не внесена в державний земельний кадастр (або державний реєстр майнових прав на нерухоме майно), фактично не включається до бази оподаткування. Це призводить до спірних питань при переході сільгосптоваровиробника на спрощену систему оподаткування, а саме: ускладнюється визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва та підтвердження статусу платника єдиного податку.

Отже, для підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи, сільгосптоваровиробникам  необхідно оформити та зареєструвати документів на землю, зокрема договори оренди земельних паїв громадян. Завчасне виконання вимог податкового законодавства у повному обсязі дозволить у 2017 році запобігти ускладненням під час реєстрації платником єдиного податку 4 групи.

До уваги громадян — платників земельного податку

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю – Податковим кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Земельним кодексом передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Відповідно до Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки.

Обчислення податку здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації та ставок податку, визначених рішеннями органів місцевого самоврядування.

До традиційних щотижневих зустрічей ДФС з бізнесом приєдналися представники тютюнової галузі

Фахівці ДФС провели робочу зустріч з представниками Асоціації «Укртютюн», під час якої обговорювалися законодавчі новації у сфері обігу підакцизних товарів та проблемні питання оподаткування підприємств цієї галузі.

Під час діалогу основним питанням, яке викликало активну дискусію серед присутніх, стало запровадження автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів „Електронна акцизна марка”. Нещодавно Урядом було затверджено Концепцію її впровадження.

Представники ДФС розповіли присутнім про особливості та переваги, які отримає бізнес від впровадження, цієї системи. Так, за словами директора департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олексія Лишенко, нова система дозволить створити ефективний комплексний контроль за рухом підакцизних товарів, який на сьогодні відсутній.

«Разом з Концепцією також схвалено план щодо її запровадження, який передбачає її реалізацію в декілька етапів і перший з них – це зміни до Податкового кодексу. Тут буде чітко виписаний механізм контролю за рухом підакцизних товарів, зокрема, і щодо тютюнових виробів», – зазначив Олексій Лишенко.

Він також розповів, що для контролю за переміщенням  товару  використовуватиметься електронна акцизна накладна. Вона фактично замінюватиме товаротранспортну, тому будь-якого додаткового навантаження на бізнес не очікується.

Крім того, за словами посадовця, автоматизована система надасть можливість забезпечити облік та контроль за сплатою 5% акцизного податку з роздрібного продажу. Оскільки на сьогодні, як свідчить аналіз, суб’єкти торгівлі не у повному обсязі сплачують цей податок. Електронна акцизна марка також сприятиме оперативному виявленню та упередженню фактів незаконного вивезення підакцизних товарів до Європейського Союзу.

Загалом, планується що автоматизована система запрацює у 2017 році. Олексій Лишенко підкреслив, що фіскальна служба готова до діалогу з бізнесом щодо розробки механізмів роботи системи.

Під час зустрічі також порушувалося питання щодо повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або використання (зарахування) цієї суми для погашення інших платежів перед державним бюджетом, в першу чергу в рахунок сплати акцизного податку. Було досягнуто домовленостей щодо відпрацювання ДФС спільно з Мінфіном шляхів врегулювання зазначеного питання.

Також обговорено пропозиції Асоціації щодо можливого скасування авансової сплати акцизного податку для виробників тютюнових виробів та врахування їх при відпрацюванні законодавчих змін.

 

Начальник

Південної ОДПІ                                                         В.А.Возна                                                        

 

 

Радченко 7-35-23

Триває Децентралізаційний марафон.

Про врегулювання стихійної торгівлі поблизу залізничного вокзалу.

Про роботу відділу реєстрації міської ради.

Велопробіг клубу «Кругле колесо»

У с.Соснівка відкрито новий дитячий майданчик.

Що буде на місці колишнього пам’ятника Леніну:?

Нові лави для міста

Робоча поїздка С. Чернова на Красноградщину ( 07.07.2016 )